Про це йдеться в розслідуванні журналістів німецьких видань WDR, NDR та Süddeutsche Zeitung, яке цитує Tagesschau.
Аварія порома, що прямував із Таллінна до Стокгольма, сталася в ніч проти 28 вересня 1994 року внаслідок шторму в Балтійському морі. У результаті загинуло загалом 852 людини, хоч багато тіл так і не було знайдено. Затонулий корабель лежить на морському дні на глибині близько 80 метрів і офіційно має статус місця поховання.
Через рік після корабельної аварії уряди Швеції, Естонії та Фінляндії підписали угоду, яка забороняє пірнання навколо місця затонулого корабля через потенційне порушення спокою померлих.
Однак декілька країн-членів НАТО отримали відомості, що кілька років тому на уламках Estonia встановили технічне обладнання, що забезпечує точну навігацію підводних дронів і роботів. Західні кола безпеки припускають, що подібну діяльність там відпрацьовували російські військові підрозділи.
Крім того, росію підозрюють у використанні цієї забороненої зони посеред Балтійського моря, щоб приховати власні військові датчики, які використовуються для фіксації так званих сигнатур військових кораблів і підводних човнів НАТО, тобто специфічних шумів гвинтів та інших характеристик.
Завдяки забороні на пірнання біля затонулого порома росія може діяти там без перешкод. Також це допомагає міцно закріпити обладнання, ніж якби це довелося робити на піщаному дні моря.
читайте також:
- росія створила в Арктиці секретну систему для захисту атомних субмарин, використавши західні технології — розслідування
