Про це пише Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців.
За інформацією видання, у Вашингтоні обговорюють, які об’єкти можуть стати мішенями. Один з чиновників сказав, що наразі немає єдиної думки щодо того, які дії слід вжити, і додав: жодної військової техніки чи особового складу для ймовірної атаки не залучали.
У розмові з WSJ чиновники застерегли, що ці розмови є частиною звичайного планування і що немає ознак неминучого нападу на Іран.
Сам Трамп написав що США готові допомогти протестувальникам. Хоча не уточнив, в який спосіб, зазначивши лише, що «Іран прагне свободи, можливо, як ніколи раніше».
Тим часом іранська армія пообіцяла приєднатися до придушення протестів. Досі у цьому брали участь лише поліція та воєнізовані сили безпеки. Перед цим Трамп неодноразово попереджав, що втрутиться, щоб зупинити репресії.
Правозахисна організація Human Rights Activists in Iran розповіла, що під час протестів загинули щонайменше 65 людей, більшість із яких — протестувальники. Понад 2300 людей затримали, а протести поширилися на 180 міст, підрахували правозахисники.
Інформаційне агентство Reuters повідомило, що увечері 10 січня з’явилися нові відео, на яких нібито зображено протести в низці районів Тегерана та кількох містах, зокрема в Решті на півночі, Тебрізі на північному заході та Ширазі та Кермані на півдні.
Однак Reuters зауважило, що, оскільки в Ірані відключений інтернет, то важко оцінити повний масштаб заворушень.
Державні ЗМІ стверджували про підпал муніципальної будівлі в Караджі, на захід від Тегерана, та звинуватили у цьому «учасників заворушень». А державне телебачення транслювало кадри похорону представників сил безпеки, які, за їхніми словами, загинули під час протестів у містах Шираз, Кум та Хамадан.
Що відбувається в Ірані?За даними медіа, наприкінці 2025 року розпочалися загальнонаціональні протести серед власників магазинів, обурених черговим різким падінням вартості іранської валюти відносно долара США на відкритому ринку. 30 грудня до акцій долучилися і студенти університетів. Ці протести називають наймасштабнішими з 2022 року, коли суспільство збурила смерть Махси Аміні
Хоча протести розпочалися як демонстрації проти погіршення умов життя, їхні учасники також висловлювали невдоволення способом управління Іраном. Активістки за права жінок, власники магазинів і студенти почали скандувати гасла «Смерть диктатору» та «Жінка, життя, свобода» тощо. В Ісфахані зафільмували протестувальників, які скандували «Не бійтеся, ми всі разом» та «Смерть диктатору». У Дехлорані та Багмалеку демонстранти вигукували промонархічні гасла й закликали до повалення верховного лідера Ірану Алі Хаменеї.
Міністерство закордонних справ України рекомендує українцям залишити територію Ірану через ускладнення безпекової ситуації в країні.
читайте також:
- Трамп заявив, що його владу як головнокомандувача обмежує лише «власна мораль»