Міністри закордонних справ Данії та Гренландії у середу, 14 січня, розпочнуть переговори з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом і державним секретарем Марко Рубіо у Білому домі. На ці перемовини представники Данії та Гренландії відправились з "чітким посланням – Гренландія не продається"
Про це 13 січня заявила прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен. Позицію Данії та Гренландії на зазначених перемовинах вона окреслила разом гренландським колегою Єнсом-Фредеріком Нільсенем.
Гренландія не продаєтьсяЗа словами Метте Фредеріксен, зараз Данія знаходиться під "абсолютно неприйнятним тиском з боку нашого найближчого союзника". Незважаючи на це, Данія не прагне конфронтації зі США. Але у Данії та Гренландії є одна "червона лінія"
"Ми хочемо діалогу, ми не шукаємо жодного конфлікту, але наше послання чітке. Гренландія не продається. Ми чітко давали це зрозуміти з самого початку. Як ми вже казали американцям з самого початку, якщо йдеться про безпеку, то ми можемо й повинні зробити разом набагато більше", – підкреслила Метте Фредеріксен.
Так чи так, але Данія разом із союзниками по НАТО "зробить усе необхідне", аби гарантувати безпеку в Арктиці,
зазначила посадовиця.
Метте Фредеріксен зауважила, що ситуація, яка склалася, негативно впливає на населення Гренландії, створюючи "непотрібну й неприйнятну невизначеність".
"Йдеться про те, що не можна змінювати кордони силою або купувати інший народ. І йдеться про те що малі країни не мають боятися великих", – підкреслила прем’єрка Данії.
У Гренландії обирають Данію, а не АмерикуСвоєю чергою прем’єр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен також чітко окреслив позицію острова. За його словами, Гренландія "стоїть разом із Данією" і навіть не розглядає можливість переходу під контроль США.
"Це має бути зрозумілим для всіх: Гренландія не хоче, щоб нею володіли США, не хоче, щоб нею керували США і не хоче бути частиною США", – наголосив він.
Посадовець Гренландії додав, що якби перед його співвітчизниками постав вибір, вони "однозначно обрали б Данію, а не Америку".
Про що моваГренландія – автономна область Данії, формально підпорядкована королівству а в гренландському уряді короля Данії репрезентує верховний комісар.
Головний представницький орган, ландстинг (верхня палата парламенту,
яка обирається на 5-річний термін) складається з 31 члена.
Прем'єр-міністр Гренландії зазвичай лідер партії, яка має більше інших місць у парламенті.
Гренландія і СШАНинішній президент Америки не оригінальний – першим вивчав можливість купівлі Гренландії (та, можливо, Ісландії) держсекретар США Вільям Генрі Сьюард, і було це у 1867 році Та опозиція у Конгресі США відхилила цей проект.
Після Другої світової війни США знов виявили геополітичний інтерес до Гренландії, і у 1946 року запропонували викупити острів у Данії за 100 мільйонів доларів. Данія відмовилася його продавати.
Президент США Дональд Трамп у серпні 2019 року знову запропонував купівлю Гренландії Америкою. Далі розмов діло не пішло, а європейська (відповідно, й данська) реакція була аналогічна сьогоднішній.
У чому інтересЦе зараз Трамп стверджує, що США "цілком необхідно" володіти Гренландією, щоб "забезпечити національну безпеку та свободу в усьому світі" і натякає на бажання Росії та Китаю так чи так заволодіти остовом. А під час перших промов Трампа щодо Гренландії, у 2019 році, згідно з витоками, що були оприлюднені у WikiLeaks, США зацікавлені у видобутку вуглеводнів біля узбережжя Гренландії.
Як повідомляв OBOZ.UA президент Дональд Трамп знову заявив, що "так чи інакше, у нас буде Гренландія", навіть якщо це викличе критику Північноатлантичного альянсу
Також республіканець поставив під сумнів права Данії на Гренландію: мовляв, те, що туди "500 років тому приплив якийсь човен", ще не робить острів данським. Трамп визнав, що для нього не головне, чи хоче населення "приєднання", бо воно необхідне, і завдання США – переконати людей у цьому.
