Тільки за 8−9 січня на вулицях Ірану спецслужби могли вбити до 30 тисяч протестувальників. Про це 26 січня повідомляє американський журнал Time з посиланням на двох високопоставлених чиновників МОЗ Ірану.
«Того четверга і п’ятниці іранські спецслужби вбили стільки людей, що держава не змогла впоратися з утилізацією тіл. За словами чиновників, запаси мішків для тіл були вичерпані, і замість машин швидкої допомоги використовувалися 18-колісні вантажівки», — пише видання.
При цьому, як повідомляє журнал Time, реальна кількість загиблих, проведена за вказівкою уряду Ірану, набагато перевищує офіційну цифру в 3117 осіб — оголошену 21 січня прихильниками диктатора Ірану — аятоли Алі Хаменеї.
«Цифра в 30 тисяч також набагато перевищує підрахунки, складені активістами, які методично присвоюють імена загиблим. Станом на суботу, Агентство новин правозахисників, що базується в США, заявило, що підтвердило 5459 смертей і розслідує ще 17 031», — пише Time.
При цьому виданню не вдалося незалежним шляхом підтвердити вищевказані цифри.
Однак дані джерела з МОЗ Ірану приблизно збігаються з підрахунками,
зібраними лікарями і співробітниками служб екстреної допомоги, які також були надані Time
«За даними доктора Аміра Парасти, німецько-іранського офтальмолога, який підготував звіт за цими даними, станом на п’ятницю таємний підрахунок смертей, зареєстрованих у лікарнях, становив 30 304. Параста сказав, що ця цифра не відображає смертей людей, пов’язаних із протестами, зареєстрованих у військових госпіталях, тіла яких доправили прямо в морги, або смертей, що сталися в місцях, які не були охоплені розслідуванням. Рада національної безпеки Ірану заявила, що протести пройшли приблизно в 4 тисячах місць по всій країні», — пише видання.
За інформацією Time, різанина такого масштабу, яка тривала 48 годин, змусила експертів із масових убивств шукати аналоги у світовій історії.
«Єдиний аналог, знайдений в онлайн-базах даних, стався під час Голокосту. 29 і 30 вересня 1941 року на околиці Києва нацистські каральні загони розстріляли 33 тисячі українських євреїв у Бабиному Яру», — підсумувало видання.
Читайте також:
Після слів Трампа про «багато кораблів». У Кремлі висловилися щодо можливого удару США по Ірану
Протести в Ірані розпочалися 28 грудня 2025 року з демонстрацій через економічні труднощі і швидко переросли в масштабні акції по всій країні.
Американська правозахисна група HRANA заявляла, що спочатку внаслідок протестів і зіткнень із силовиками загинуло щонайменше 4519 осіб.
13 січня 2026 року американський президент закликав іранців продовжувати протести і захоплювати установи в країні заявивши, що допомога їм «уже в дорозі».
ЗМІ писали, що США, ймовірно, втрутяться в ситуацію в Ірані найближчим часом. За даними AFP, Саудівська Аравія, Катар і Оман очолили зусилля, спрямовані на те, щоб відмовити Трампа від нападу на Іран побоюючись «серйозних наслідків у регіоні».
16 січня Трамп заявив, що Іран скасував понад 800 запланованих страт учасників протестів Того ж дня правозахисники повідомили, що протести в Ірані вщухають після жорстокого придушення. Водночас син останнього шаха Ірану Реза Пехлеві спростував такі дані і закликав президента США втрутитися.
Як повідомляла газета The Times, Алі Хаменеї планує втекти до Росії в разі, якщо його силові структури не зможуть придушити протести або дезертирують.
22 січня президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати направили в Іран велику кількість військових кораблів у відповідь на придушення масштабних протестів.
25 січня іранське опозиційне видання Iran International заявило, що Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї сховався в підземному бункері після того, як його високопоставлені військові оцінили ймовірність удару США як «підвищену».
