За кордоном

Іранська невизначеність: як ситуація на Близькому Сході може вплинути на морські перевезення

6 лют•ЦТС

Сьогодні в Омані мають розпочатися прямі переговори між США та Іраном щодо ядерної програми та ракетного потенціалу останнього. Наразі ніхто не може сказати, наскільки іранська влада готова до компромісів, чи ж США таки застосують військову силу.

До того американські військові посилили присутність на Близькому Сході, що потенційно могло б означати підготовку до удару по Ірану. Після того, як в грудні країну охопили наймасштабніші внутрішні заворушення в історії країни, президент США Дональд Трамп неодноразово погрожував втрутитися в ситуацію і обіцяв "дуже жорсткі заходи", якщо Тегеран буде страчувати учасників протестів.

Ударна авіаносна група прибула до регіону, що дозволяє їй швидше підтримати будь-які потенційні операції США проти Ірану. Вашингтон також розгорнув у регіоні додаткові ескадрильї винищувачів.

"Трамп продовжує розглядати варіант удару по Ірану, але немає жодних ознак того, що рішення вже прийнято", - повідомляв раніше CNN.

"Це перше розгортання ударної групи з авіаносцем США в цьому регіоні за останні місяці. Попередній авіаносець був відправлений для тиску на Венесуелу в жовтні минулого року",

- зауважує The Sunday Guardian.

Та деякі експерти припускають, що підготовка США до удару може тривати і тижнями та нагадують, як у липні 1990 року армія Саддама Хусейна вторглася в Кувейт і президент Джордж Буш старший обіцяв вигнати іракців, але війна почалася тільки в січні 1991 року - через півроку після початку конфлікту.

Своєю чергою у Тегерані заявили, що готові дати гідну відсіч США. І якщо зіткнення буде, це може призвести до глобальної енергетичної кризи, зважаючи на те, що вузька Ормузька протока є найважливішим маршрутом транзиту нафти у світі, що з'єднує постачальників енергоресурсів з Близького Сходу з глобальними ринками.

Тегеран також продемонстрував мережу підземних ракетних тунелів і попередив, що протока Ормуз "не буде безпечною", якщо Ісламська Республіка зазнає нападу з боку США.

"Якщо Іран зможе заборонити доступ гігантським танкерам, які перевозять нафту і газ з Близького Сходу до Китаю, Європи, США та інших великих споживачів енергії, це призведе до стрімкого зростання цін на нафту і, можливо, дестабілізації світової економіки", - застерігає Bloomberg.

BBC припускає, що Іран може замінувати Перську затоку. "Це вже давно є потенційною загрозою для світового судноплавства та постачання нафти з часів ірано-іракської війни 1980-88 років, коли Іран дійсно встановлював міни на судноплавних шляхах, а тральщики Королівського флоту допомагали їх знешкоджувати", - говориться у статті.

Нагадаємо, що з 1981 по 1988 рік Іран та Ірак атакували торговий флот у Перській затоці та Ормузькій протоці. Ірак був відповідальний за 283 атаки, а Іран - за 168.

"Іран провів навчання з швидкого розгортання морських мін. Якщо він це зробить, це неминуче вплине на світову торгівлю та ціни на нафту", – звертає увагу ВВС.

Можна пригадати, що у червні минулого року іранський парламент проголосував за закриття протоки, як відплату за підтримку США ударів по іранських ядерних об'єктах.

"Незважаючи на військовий потенціал Тегерана, що включає міни, швидкісні катери, підводні човни, берегові ракети та літаки, іранський уряд тоді не виконав свою погрозу", - зазначає Arabian Galf Business Insight.

"Це завдало б величезної економічної шкоди сусіднім країнам,

зменшивши їхній експорт нафти та газу, порушивши надходження продовольства та матеріалів і відрізавши перевалочні центри в Перській затоці. Це також ізолювало б найважливіший порт Ірану, Бандар-Аббас", - пояснює видання.

Аналітики вже завуважували, що якщо зашкодити країнам Перської затоки - Кувейту, Саудівській Аравії, Катару та іншим - це може зблизити їх із США.

AGBI також зазначає, що якщо Іран спробує перехопити, захопити або замінувати протоку, можна очікувати рішучої реакції від самих Штатів, які будуть блокувати вихід танкерів з іранською нафтою.

Іран також заявив нині, що якщо США почнуть військову операцію, то комерційне судноплавство та морська інфраструктура можуть стати "законними цілями". Спікер іранського парламенту Мохаммад Багер Галібаф заявив, що цілями стануть Ізраїль, військові об'єкти США та судноплавство.

"Іран має історію нападів на комерційні судна, блокування їх систем AIS та навіть захоплення суден та екіпажів у заручники", - зауважує з цього приводу видання Splash.

На цьому тлі про себе нагадали проксі Ірану, єменські хусити, знову погрожуючи судноплавству у Червоному морі.

Вони демонструють відео із танкером Marlin Luanda, який горів майже добу, перш ніж рятувальникам вдалося загасити вогонь.

Якби ж США все ж наважилися на військове втручання і в ідеальному сценарії це призвело б до повалення діючого режиму в Ірані, експерти судноплавної галузі сподіваються, що це б дозволило країні вийти з-під санкцій (адміністрація Трампа, до речі, розширила санкції, спрямовані проти торгівлі іранською нафтою), що відкрило б шлях і до легального транспортування нафти, і до збільшення контейнерних перевезень. А також призвело б до припинення підтримки хуситів і це прискорило б нормалізацію ситуації на Суецькому шляху. Проте, наразі такі перспективи видаються досить примарними.

Читати також Гренландський синдром: наскільки важливий фактор судноплавства в суперечці навколо острова

Затока, Червень, атака, газ, катар

Читайте ще