Білоруська служба Радіо Свобода
У Білорусі, біля території колишнього військового аеродрому під Кричевом, де Росія нині може розгортати балістичний ракетний комплекс «Орешник», з листопада 2025 року з’явилися обладнані позиції для засобів протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби. Це помітили журналісти-розслідувачі Білоруської служби Радіо Свобода, проаналізувавши разом із військовим експертом останні супутникові знімки місцевості.
«На супутниковому знімку сервісу Planet Labs, зробленому 17 лютого 2026 року, у радіусі п’яти кілометрів навколо колишнього військового аеродрому Радіо Свобода нарахувало не менше ніж шість обладнаних позицій із військовою технікою.
Частина цієї техніки своєю конфігурацією та тінями, які вона відкидає, нагадує російські зенітно-ракетні комплекси «Тор-М2» чи сучасний зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцир», інша – комплекси радіоелектронної боротьби типу «Красуха» чи «Москва-1». Але якість супутникового знімка не дозволяє визначити тип техніки точно. Уся перелічена техніка призначена для захисту важливих об’єктів від авіації,
безпілотників та ракетних ударів. Їхнє завдання – виявлення повітряних цілей, за потреби їхнє перехоплення, а також придушення засобів навігації та управління противника.
Супутниковий знімок території біля колишнього військового аеродрому «Кричев-6» із шістьма локаціями обладнаних позицій із військовою технікою навколо нього. У колі – військове містечко з імовірним перебуванням військових машин комплексу «Орешник». 17 лютого 2026 року«Із супутникових знімків також випливає, що перша техніка для протиповітряної оборони почала з’являтися на позиціях в околицях аеродрому під Кричевом на початку листопада, коли закладалися перші фундаменти будівель військової бази на злітно-посадковій смузі. У середині грудня – приблизно тоді, коли Олександр Лукашенко заявив про «заступання на бойове чергування» в Білорусі ракетного комплексу «Орешник»– таких позицій навколо аеродрому вже було щонайменше шість.
Станом на 17 лютого 2026 року одна з обладнаних позицій із військовою технікою розташована біля села Зарубець, дві – біля села Ганновка, одна – біля села Полошково, одна – біля села Красна Буда,
також обладнана позиція з кількома машинами, деякі з яких можуть бути радіолокаційними станціями, – на околиці села Нові Домамеричі. Навколо деяких із цих локацій викопані невеликі окопи, навколо частини з них насипані невеликі оборонні земляні вали.
Обладнана позиція з військовою технікою, подібною до бойової машини зенітно-ракетного комплексу «ТОР-М2», біля села Полошково. Приблизно за три кілометри від імовірної бази розміщення «Орешника». Супутниковий знімок 9 лютого 2026 року«У центральній частині військового містечка на території колишнього військового аеродрому на тому самому місці, що зафіксоване на раніше проаналізованих "Свободою" знімках від 9 лютого, розташовані 6 великих машин. На думку експертів, вони можуть належати ракетному комплексу "Орєшнік". Їхній розмір і пропорції відповідають розмірам показаної 30 грудня 2025 року міністерствами оборони Росії та Білорусі техніки, яка тоді нібито "заступила на бойове чергування". Навколо цієї техніки продовжують зводити ангар.
На знімках також можна помітити об’єкт, який за конфігурацією нагадує зенітно-ракетний комплекс С-300
У цэнтральнай частцы вайсковага мястэчка на тэрыторыі былога вайсковага аэрадрому на тым жа месцы,
што зафіксаванае на раней прааналізаваных Свабодай здымках ад 9 лютага, знаходзяцца 6 вялікіх машын. На думку экспэртаў, яны могуць належаць ракетнаму комплексу «Арэшнік». Іх памер і прапорцыі адпавядаюць памерам паказанай 30 сьнежня 2025 году міністэрствамі абароны Расеі і Беларусі тэхнікі, якая тады нібыта «заступіла на баявое дзяжурства». Вакол гэтай тэхнікі працягваюць узводзіць ангар.
На здымках таксама можна заўважыць аб’ект, які канфігурацыяй нагадвае зэнітна-ракетны комплекс С-300.
Супутниковий знімок військового містечка в центральній частині колишнього військового аеродрому «Кричев-6», на якому видно шість машин, що можуть належати ракетному комплексу «Орешник», а також імовірний зенітно-ракетний комплекс С-300. 17 лютого 2026 рокуОсь переклад вашого тексту українською мовою:
«Як зазначив у коментарі "Свободі" український авіаційний експерт, заступник директора компанії – виробника засобів для радіоелектронної боротьби Анатолій Храпчинський, із проаналізованих ним знімків можна зробити висновок, що біля аеродрому під Кричевом може створюватися багаторівнева система протиповітряної оборони. І вона, на думку експерта, виглядає абсолютно логічною у разі розміщення в цьому місці комплексу на кшталт "Орєшніка".
"Якщо Росія розміщує міжконтинентальну балістичну ракету або комплекс типу 'Орєшніка', вона в будь-якому разі будуватиме систему протиповітряної оборони для прикриття цього об'єкта, бо він має для неї стратегічне значення. І відповідно ешелоновану модель такого захисту: системи великої дальності, наприклад класу С-300, можуть прикриватися комплексами ближньої дії на кшталт 'Панцира' або 'Тора'. Це в принципі збігається з тим, що ми бачимо з конфігурації тіней від техніки та її розміщення на супутникових знімках. Таким чином перекриваються 'сліпі зони' і забезпечується комплексний захист об'єкта".
Експерт також зазначає, що характер охорони, а також велика кількість різноманітної техніки свідчить про велику значущість об'єкта для влади Росії та Білорусі:
"Йдеться про закрите військове містечко з колосальним рівнем захисту — як наземного, так і повітряного. Такий рівень прикриття зазвичай отримують справді важливі об'єкти"».
Як адзначыў у камэнтары Свабодзе ўкраінскі авіяцыйны экспэрт,
намесьнік дырэктара кампаніі – вытворцы прыладаў для радыёэлектроннай барацьбы Анатоль Храпчынскі з прааналізаваных ім здымкаў можна зрабіць выснову, што каля аэрадрому пад Крычавам можа стварацца шматузроўневая сыстэма супрацьпаветранай абароны. І яна, на думку экспэрта, выглядае абсалютна лягічнай у выпадку разьмяшчэньня ў гэтым месцы комплексу накшталт «Арэшніку».
«Калі Расея разьмяшчае міжкантынэнтальную балістычную ракету або комплекс кшталту “Арэшніку”, яна ў кожным разе будзе будаваць сыстэму супрацьпаветранай абароны для прыкрыцьця гэтага аб’екту, бо ён мае для яе стратэгічнае значэньне. І адпаведна эшалянаваную мадэль такой абароны: сыстэмы вялікай далёкасьці, напрыклад клясы С-300, могуць прыкрывацца комплексамі бліжэйшага дзеяньня накшталт “Панцыру” або “Тору”. Гэта ў прынцыпе супадае з тым, што мы бачым з канфігурацыі ценяў ад тэхнікі і яе разьмяшчэньня на спадарожнікавых здымках. Такім чынам перакрываюцца “сьляпыя зоны” і забясьпечваецца комплексная абарона аб’екту».
Экспэрт таксама адзначае, што характар аховы, а таксама вялікая колькасьць разнастайнай тэхнікі сьведчыць пра вялікую значнасьць аб’екту для ўладаў Расеі і Беларусі:
«Гаворка ідзе пра закрытае вайсковае мястэчка з калясальным узроўнем абароны — як наземнай, так і паветранай. Такі ўзровень прыкрыцьця звычайна атрымліваюць сапраўды важныя аб’екты».
