Китай у 2026 році збільшить оборонні витрати на 7 відсотків. Про це заявив прем’єр Державної ради Китаю Лі Цян під час відкриття щорічного засідання парламенту.
За його словами, уряд має намір підвищити бойову готовність і прискорити розвиток сучасних бойових можливостей. Лі Цян також представив прогноз зростання валового внутрішнього продукту на рівні від 4,5 до 5 відсотків.
"Усі ці кроки посилять нашу стратегічну спроможність захищати суверенітет Китаю, безпеку та інтереси розвитку", – заявив Лі Цян у доповіді про роботу уряду. Він додав, що верховне командування збройними силами здійснює президент Китаю Сі Цзіньпін.
Збільшення оборонного бюджету на 7 відсотків стало найнижчим показником з 2021 року, коли витрати зросли на 6,8 відсотка. Водночас у попередні три роки оборонні витрати щороку підвищувалися на 7,2 відсотка.
У межах програми модернізації китайські військові розробляють нові ракети, кораблі, підводні човни та системи спостереження.
Експерт з питань оборони Китаю Джеймс Чар із Школи міжнародних досліджень імені С. Раджаратнама у Сінгапурі зазначив,
що підвищення витрат відповідає давній практиці Пекіна поєднувати економічне зростання із розвитком оборонного сектору.
За його словами, бюджет Народно визвольної армії Китаю протягом тривалого часу збільшується приблизно темпами зростання економіки разом з інфляцією.
Збільшення витрат відбувається на тлі масштабних антикорупційних перевірок у керівництві збройних сил. Упродовж останніх місяців дисциплінарні розслідування торкнулися двох високопоставлених генералів.
У січні під перевірку потрапив Чжан Юся, якого вважають військовим союзником Сі Цзіньпіна. У жовтні минулого року з посад усунули генерала Хе Вейдуна.
Після цих рішень у Центральній військовій комісії, яка зазвичай складається з семи членів, залишилися лише два. Це Сі Цзіньпін як голова комісії та новопризначений заступник голови Чжан Шенмін.
Аналітик з питань безпеки Вень Ті Сунг із Тайваню заявив, що боротьба з корупцією свідчить про намір влади Китаю посилити контроль за оборонними витратами.
Лі Цян також підкреслив, що уряд залишається відданим принципу абсолютного керівництва Комуністичної партії Китаю над збройними силами.
"Керуючись принципом забезпечення політичної лояльності у війську, ми продовжимо вдосконалювати політичну дисципліну та досягати значного прогресу у виконанні цілей до сторіччя Народно визвольної армії", – сказав він.
Окремі регіональні аналітики вважають, що у зв’язку з наближенням цієї дати можуть збільшитися масштаби військових навчань і розгортання сил поблизу Тайваню.
Лі Цян також заявив, що Китай "рішуче боротиметься проти сепаратистських сил, спрямованих на незалежність Тайваню, і протидіятиме зовнішньому втручанню".
За його словами, це сприятиме мирному розвитку відносин через Тайванську протоку та просуванню процесу національного возз’єднання.
Уряд Тайваню, який наголошує, що майбутнє острова можуть визначати лише його жителі, не відреагував на ці заяви.
У Японії генеральний секретар кабінету міністрів Мінору Кіхара заявив, що Китай недостатньо прозоро пояснює високий рівень оборонних витрат і розвиток військових можливостей.
Він також сказав, що Японія продовжить працювати над формуванням конструктивних і стабільних відносин з Китаєм.
За даними Міжнародного Інституту Стратегічних Досліджень, зростання військових витрат Китаю стабільно випереджає інші країни Азії на тлі загального збільшення оборонних бюджетів у світі.
У 2025 році частка Китаю у загальних військових витратах Азії зросла майже до 44 відсотків. У період з 2010 до 2020 року цей показник становив у середньому 37 відсотків.
Оборонний бюджет Китаю становить 1,91 трильйона юанів або близько 277 мільярдів доларів. Для порівняння, у грудні президент США Дональд Трамп підписав оборонний бюджет Сполучених Штатів у розмірі 1 трильйон доларів.
