У віці 99 років помер Александер Баттерфілд, який був заступником помічника експрезидента США Річарда Ніксона з 1969 по 1973 рік, повідомляє Associated Press.
Він мимоволі прискорив відставку Річарда Ніксона під час Вотергейтського скандалу, розкривши інформацію про те, що президент встановив прослуховування в Овальному кабінеті та залі засідань Кабінету міністрів і регулярно записував свої розмови.
Смерть Баттерфілда підтвердили AP його дружина Кім та Джон Дін, який обіймав посаду юрисконсульта Білого дому при Ніксоні під час Вотергейтського скандалу і згодом, разом із Баттерфілдом, допоміг викрити правопорушення.
«На ньому лежала велика відповідальність — розкрити те, що він присягався зберігати в таємниці, а саме встановлення системи запису Ніксона. Він не злякався і сказав правду», — зазначив Джон Дін.
AP пише, що будучи заступником помічника президента, Баттерфілд курирував роботу системи запису, яка була підключена до пристроїв прослуховування. Вони були таємно розміщені в чотирьох локаціях, зокрема в кабінеті Ніксона в Будинку виконавчого офісу та в президентській резиденції Кемп-Девід.
Читайте також:
Плівки Річарда Ніксона. Як американці дізнались, ким насправді є їхній президент, і чому він змушений піти у відставку Баттерфілд пізніше розповідав: він вважав, що, окрім нього самого та президента, про систему запису знали лише глава апарату Білого дому Г. Р. Голдеман, помічник Голдемана та кілька агентів Секретної служби.
«Записувалося абсолютно все… поки президент був присутній», — сказав Баттерфілд слідчим у справі Вотергейта, даючи свідчення під присягою під час попереднього допиту.
Видання додає, що ці плівки викрили роль Ніксона у спробах приховати обставини зламу штаб-квартири Демократичної партії у будівлі Вотергейт у 1972 році. Аби уникнути імпічменту, Ніксон пішов у відставку 9 серпня 1974 року — менш ніж за місяць після того, як Верховний суд зобов’язав його передати відповідні записи спеціальному прокурору у справі Вотергейта.
Баттерфілд вважав, що він доклав руку до долі президента.
«Мені не хотілося бути причиною цього, але в багатьох сенсах я відчував, що нею став», — сказав він у 2008 році.
Баттерфілд, який товаришував із Голдеманом ще з часів навчання в університеті й сам звернувся до друга з питанням про можливість працевлаштування в новій адміністрації Ніксона,
обіймав посаду заступника помічника президента з 1969 по 1973 рік. Він працював під керівництвом Голдемана і, з-поміж інших обов’язків, був секретарем Кабінету міністрів та допомагав контролювати роботу апарату Білого дому.
13 липня 1973 року після того, як Баттерфілд залишив Білий дім, співробітники комітету Сенату приватно допитали його під час розслідування зламу у Вотергейті. Запитання про можливість існування системи запису виникло після свідчень колишнього юрисконсульта Білого дому Джона Діна, який припустив, що одна з його розмов з Ніксоном могла бути записана.
Читайте також:
Боротьба Джексона й Веніка. Як два американські конгресмени змусили Брежнєва визнати антисемітизм в СРСР та допомогли євреям з еміграцією Коли Баттерфілд підтвердив, що система запису справді існувала, його викликали на публічне слухання Спеціального комітету Сенату з питань президентської кампанії. Оприлюднення 16 липня 1973 року інформації про систему, призначену для запису всіх розмов президента, приголомшило як друзів, так і ворогів Ніксона, пише AP. Ці плівки обіцяли слідчим у справі Вотергейта багате джерело доказів у їхніх намаганнях з’ясувати,
що саме Ніксон та інші знали про злам — і, як з’ясувалося згодом, вони знали надзвичайно багато.
Через спроби слідчих отримати доступ до плівок виникла юридична справа, яка завершилася в липні 1974 року, коли Верховний суд одностайно постановив, що Ніксон зобов’язаний їх видати.
«Я просто подумав: „Коли вони почують ці плівки…“ Тобто, я знав, що на них записано… це був динаміт. Мабуть, я не передбачав, що президента можуть усунути з посади чи піддати імпічменту, але я вважав, що для нього це будуть небезпечні кілька років. Напевно, я просто не міг уявити, що Ніксона змусять піти у відставку. Такого раніше ніколи не траплялося», — розповідав Баттерфілд.
Александер Портер Баттерфілд народився 6 квітня 1926 року в Пенсаколі, штат Флорида.
Він залишив університет, щоб піти на службу у Військово-морські сили, а згодом здобув ступінь бакалавра в Мерілендському університеті у 1956 році та ступінь магістра в Університеті Джорджа Вашингтона у 1967 році. У 1948 році він приєднався до Військово-повітряних сил, під час Корейської війни служив інструктором на базі поблизу Лас-Вегаса.
Згодом чоловік проходив службу в Німеччині.
Читайте також:
Поет, тенісист, рок-н-рольник. Історія 39-го президента США Джиммі Картера, який першим наклав санкції на СРСР, а тепер відзначає 100-річчя У Вашингтоні у 1965−1966 роках він був військовим помічником спеціального помічника міністра оборони, а пізніше — старшим військовим представником США та представником головнокомандувача Тихоокеанських сил в Австралії. Він пішов у відставку у званні полковника після 20 років служби у ВПС.
У наступні роки Баттерфілд був нещадним у своїй критиці колишнього президента, додає AP. Хоча він відзначав досягнення Ніксона у зовнішній політиці, він вважав свого колишнього шефа «нечесною людиною» та «шахраєм». Баттерфілд був переконаний, що Ніксон знав про злам у Вотергейті ще до того, як він стався, і був архітектором подальших спроб приховати цей злочин.
Баттерфілд розповідав, що в день відставки президента він «радів — просто палко радів», оскільки «справедливість перемогла».
