Це історично традиційна американська помилка
Друзі і читачі, вам не здається, що ми в Україні — експертів та журналістів маю на увазі — вже занадто переключили увагу на події в Перській затоці? Там вже все більш-менш ясно стосовно впливу тих процесів на нашу війну. Експертній спільноті пора повертатися! І думками, і діями…
І ось про яку паралель, що виникла в мене, хочу сказати колегам.
Американці явно недооцінили в своєму воєнно-політичному плануванні внутрішню стійкість євразійської тоталітарної деспотії.
Вони — американці — настільки «ринкові» і «бізнесові» за будовою свого мислення і настільки самовпевнені, що просто не розуміють, як працює така держава і таке суспільство, як в сучасному Ірані
Американці «ринкові» і «бізнесові» за будовою свого мисленняВтім, це історично традиційна американська помилка — вони «дзеркалять» східні деспотії через себе, через свій ринковий світ і ментальність. І сучасну РФ теж, і тому в них з Росією ніколи нічого не виходило, ніколи. І зараз не вийде. І з Китаєм теж.
Але ж ми з вами в нашому воєнно-політичному плануванні або просто в роздумах і прогнозах не маємо права на подібні помилки.
А на жаль, до цього дуже близьке сучасне активне покоління українських експертів, науковців, політиків, якими я в цілому пишаюся як українець.
Це я все про тих, хто смакує і поширює драматичну офіційну інформацію Мінфіну і центробанку РФ про те, як вони страждають від санкцій в сенсі бюджету, секвестру, галузевих збитків… Просто іноді так жалісно — «обнять и плакать»…
Друзі і колеги, в цьому випадку помилка і проблема — в тому, що ви просто не розумієте (тому що ніколи на своє щастя не бачили і не відчували), що в тоталітарних ідеологізованих системах головну роль грає і є становим хребтом не ринок, не економіка, не бізнес, не наближені до Путіна олігархи-мільярдери, не суспільство. Головну роль грає державно-партійний і безпековий апарат. Апарат, який захопив всі канали медіа і зв’язку. Тобто — абсолютно повний контроль над всім.
Читайте також:
Олег Саакян
Росія поруч. Чому нам потрібне прикладне ворогознавство
І сьогодні, коли здається вже всі нарешті мали б зрозуміти давно очевидне — що війна не закінчиться найближчим часом, що це перспектива років,
а не місяців, нам в країні потрібне таке планування, така експертиза, такі прогнози, які б враховували цю особливість євразійських тоталітаризмів…
В нас, українських фахівців, тут все ще залишається перевага перед нашими головними союзниками — європейцями: ми ще пам’ятаємо, що таке КДБ, проти чого боролись і помирали в невідомості українські дисиденти. Ми маємо архіви, книги, дисертації, мемуари тощо про те, що таке адміністративно-командна система. Яка замовчувала Великий Голод, 10-річну боротьбу УПА після 1945-го, яка виводила людей 1 травня 1986 на Хрещатик під чорнобильську радіацію…
Це в нас в Україні ми її зламали. А в РФ вона не просто реанімувалась, а відтворилася за сталіністськими зразками, але посиленими сучасними технологіями.
Цю систему буде зламати непросто, але в нас нема іншого виходу. Тому вивчаймо і досліджуймо історичного ворога глибше, і системніше…
З повагою, від одного з тих, хто був 35−40 років тому далеко не останнім гвинтиком цієї системи в СРСР і щасливий тим, що зміг порвати з нею…
Оригінал
Текст опубліковано з дозволу автора
