Пентагон перекидає на Близький Схід елітний підрозділ морської піхоти, підготовлений щодо спеціальних операцій. Про це повідомляє газета Telegraph.
Оперативна група з 2,5 тис. морпіхів входить до складу експедиційного корпусу сил швидкого реагування, підготовлених для десантних, наземних та авіаційних бойових дій. Розгортання експедиційного корпусу покликане дозволити США здійснювати штурмові рейди на острови поблизу Ормузької протоки, де Іран міг би розмістити катери з мінами, інформуєвидання haggin.az
Як передбачає британське видання, саме цей підрозділ президент США Дональд Трамп використатиме для відновлення контролю над Ормузькою протокою. Як це станеться, поки не ясно, розглядаються кілька варіантів наземних операцій, у тому числі й із захопленням острова Харк.
"Штати не розкрили характер своєї місії, але елітному підрозділу, ймовірно, доручать відновити контроль над Ормузькою протокою - єдиним входом до Перської затоки", - пише Telegraf.
Раніше повідомлялося, що на Близький Схід йде десантний корабель-амфібія USS Tripoli, на борту якого знаходяться 2,5 тисячі морпіхів зі складу 31-го експедиційного корпусу морської піхоти США.
Прибуття його очікується за тиждень, може, трохи більше.
США після серії атак за участю іранських катерів відвели авіаносні ударні групи USS Gerald R. Ford та USS Abraham Lincoln від узбережжя Ірану та Ємену за межі досяжності берегових ракетних комплексів, перемістивши їх у центральну частину Червоного моря та південно-західні води Оману, пише Defence Secur.
Авіаносець Gerald R. Ford перемістився на південь від саудівського порту Джидда, опинившись поза зоною досяжності протикорабельних ракет єменських хуситів. У той же час, Abraham Lincoln пішов від іранського узбережжя більш ніж на 1,1 тис. км, тоді як ще на початку тижня знаходився менш ніж за 350 км від територіальних вод Ірану. Передислокація відбулася за кілька днів після атаки іранських катерів на корабель охорони, що входив до складу ударної групи Abraham Lincoln.
Військові аналітики, зазначає Defence Security Asia, розглядають цей маневр не як відступ, а як тактичне коригування, спрямоване на зниження вразливості дорогих авіаносців перед асиметричними загрозами. Йдеться, зокрема, про роєві атаки швидкохідних катерів, застосування протикорабельних ракет малої дальності та інших засобів, які Іран та його союзники активно використовують у акваторіях Перської затоки та Червоного моря.
