Переговорний процес щодо завершення масштабного конфлікту на Близькому Сході опинився під загрозою через радикальні вимоги офіційного Тегерана.
Попри зусилля міжнародних посередників, іранська сторона наполягає на перегляді геополітичного статусу регіону та отриманні фінансових преференцій. Про це інформують ЕН з посиланням на The Wall Street Journal.
Центральною темою непублічних консультацій стало відновлення судноплавства в Ормузькій протоці, яка є критично важливою для світового експорту енергоносіїв. Іранський Корпус вартових ісламської революції (КВІР) вимагає права стягувати збори з усіх суден, що проходять цим шляхом, за прикладом Суецького каналу.
Крім того, Тегеран наполягає на ліквідації американських військових баз у Перській затоці, виплаті репарацій за завдані збитки та припиненні ізраїльських ударів по угрупованню «Хезболла».
Зі свого боку, США висувають зустрічні жорсткі умови, серед яких повне згортання іранської ракетної програми, припинення збагачення урану та відмова від підтримки терористичних проксі-груп.
Президент Дональд Трамп висловив намір особисто контролювати безпеку в Ормузькій протоці після війни,
хоча арабські чиновники скептично оцінюють шанси на швидкий успіх його дипломатії. Саудівська Аравія вже виступила проти будь-якого домінування Ірану в питаннях експорту продукції через стратегічну водну артерію.
Позиції сторін та роль посередниківНаразі активну роль у переговорах відіграють Єгипет, Катар, Оман, Туреччина та Пакистан. Єгипетська сторона пропонувала запровадити п'ятиденне перемир'я для зміцнення довіри, проте КВІР, переживши тисячі повітряних ударів, не бажає погоджуватися на просте припинення вогню без довгострокових гарантій безпеки. Режим чітко дав зрозуміти, що не дозволить укласти угоду, яка дасть можливість атакувати його в майбутньому.
Ситуацію ускладнює нестабільність на нафтовому ринку: ціни на сировину різко впали після заяв Білого дому про прогрес у діалозі, що багато хто вважає спробою штучного стримування ринку.
Поки США наполягають на безумовному відкритті протоки, Тегеран продовжує використовувати блокування судноплавства як головний інструмент тиску на Вашингтон та його союзників.
