Американські військові ніяк не можуть виявити авіабомбу, загублену їхнім бомбардувальником неподалік від узбережжя штату Джорджія. Ця воднева бомба велетенської потужності була вимушено скинута з літака під час бойових навчань. Будь-якої миті боєприпас може здетонувати.
Про це написало видання Popular Mechanics.
Цей інцидент стався ще 68 років тому, у лютому 1958. Але втрачену бомбу досі не знайдено, і вона точно не вибухнула. Тобто десь біля узбережжя Джорджії, де розташоване 130-тисячне місто Саванна, лежить нерозірваний ядерний боєприпас, потужність якого значно вища за бомбу, яку свого часу американці скинули на Хіросіму.
Як усе булоІнцидент стався під час військових навчань 5 лютого 1958 року. Того дня, якраз у розпал холодної війни між СРСР та США, американські авіатори відпрацьовували маневр із можливими перехопленням радянського бомбардувальника з ядерним зарядом на борту. Роль радянського літака відвели американському бомбардувальнику B-47. Того дня він вилетів з авіабази на Флориді зі справжньою водневою бомбою на борту. А назустріч йому піднявся винищувач F-86,
якому дісталася роль перехоплювача.
Однак під час повітряних маневрів обох літаків (один ухилявся, інший намагався не дати йому проникнути до узбережжя США) вони небезпечно наблизились один до одного, і винищувач зачепив крило бомбардувальника. В результаті обидва літаки отримали серйозні пошкодження. Пілот винищувача майже відразу катапультувався, і його літак упав у безпечній зоні.
А от екіпаж бомбардувальника не міг собі дозволити покинути літак напризволяще, адже в нього на борту була смертоносна зброя. Через це із ризиком для свого життя екіпаж почав відводити свою машину, яка погано слухалася керма (у літака були пошкоджені паливний бак та один із двигунів) подалі від місць проживання людей. Сісти з бомбою літак не міг. Тому командир екіпажу прийняв рішення відлетіти від узбережжя та скинути бомбу у води затоки Вассау неподалік від острова Тайбі. Це місце знаходиться за 20-25 кілометрів від міста Саванна із населенням близько 130 тисяч людей.
Бомбу скинули, і, на щастя, вона не вибухнула. А вже наступного дня військові водолази приступили до її пошуків.
Море там неглибоке. Тому вважали, що її знайдуть швидко. Але не так сталося як гадалося. Злощасна бомба наче крізь землю провалилася. Її шукали цілий місяць і зрештою були змушені зарахувати боєприпас до категорії безповоротно втрачених.
Які є версії пропажі бомбиЗа однією з версій бомбу відразу після її скиду міг підібрати радянський підводний човен, який цими днями був помічений неподалік від узбережжя Джорджії. Але, відверто кажучи, така версія виглядає дуже притягнутою за вуха.
Друга версія — більш ймовірна. Упавши з висоти, важка бомба могла глибоко зануритись у донні відкладення. А оскільки шукати її почали аж наступного дня, то піднятий нею мул вже встиг влягтися, і вкрити місце падіння боєприпасу рівним шаром.
Із часом цей випадок загубився та забувся під нашаруванням інших військових інцидентів, яких вистачає у новітній історії людства. Однак про нього згадали вже у двохтисячних. Група дослідників, яка обстежувала морське дно у цьому районі, виявила на місці ймовірного падіння бомби підвищену радіацію. Проте, у військовому відомстві пояснили все природними чинниками.
Крім того, військові попервах стверджували, що бомба не мала ключового компоненту, який необхідний для її детонації та ядерного вибуху. Однак згодом, коли були розсекречені документи того часу, з’ясувалось, що все у ній є. Водночас військові фахівці кажуть, що доки боєприпас не чіпати, він не становитиме ніякої загрози. Але при спробі підняти його з дна, після того як він там пролежав майже сім десятиліть, може статися непоправне.
Нагадаємо, науковці фіксують ядерну катастрофу у Норвезькому морі де у 1989 році затонув радянський атомний підводний човен "Комсомолець".
