Рада безпеки ООН 3 квітня проголосує щодо проєкту резолюції, який дозволяє використання «оборонних» сил для захисту судноплавства від іранських атак в Ормузькій протоці.
«Ми не можемо прийняти економічний тероризм, який впливає на наш регіон і світ, весь світ страждає від цих подій», – сказав посол Бахрейну в ООН Джамаль Аль-Роваї, який представив проєкт резолюції.
Іран фактично заблокував один із найважливіших судноплавних шляхів світу, поставивши під загрозу світові постачання нафти і природного газу – у відповідь на американсько-ізраїльські удари, які тривають від 28 лютого.
Генсекретар Ради співпраці арабських держав Перської затоки Джасем Мохамед Аль-Будайві підтримав заклик до схвалення ООН застосування сил для захисту протоки від іранських атак.
Італія закликала до створення за участі ООН «гуманітарного коридору» через Ормузьку протоку
«Іран закрив Ормузьку протоку, запобігає транзиту комерційних суден і нафтових танкерів, а декому нав’язав умови для проходження через протоку», – заявив Аль-Будайві.
«Ми закликаємо Раду безпеки взяти на себе повну відповідальність і вжити всіх необхідних заходів для захисту морських шляхів і гарантування безпечного продовження міжнародного судноплавства»,
– додав він.
До складу Ради співпраці арабських держав Перської затоки входять Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Бахрейн, Катар, Кувейт і Оман.
Резолюція Бахрейну пройшла кілька поправок і має підтримку США, але стикається з певним опором у Раді безпеки, особливо з боку Росії й Китаю, які мають право вето.
«Застосування сили не може принести миру. Політичне врегулювання – це фундаментальний шлях вперед», – заявив посол Китаю Фу Цун Раді Безпеки.
«Дозволити державам-членам застосовувати силу означатиме легітимізацію незаконного і невибіркового застосування сили, що неминуче призведе до подальшої ескалації ситуації і серйозних наслідків», – додав він.
Агентство «Франс Прес» (AFP) повідомляє, що шостий і остаточний проєкт резолюції передбачає дозвіл державам-членам – окремо або в рамках «добровільних багатонаціональних військово-морських партнерств» – використовувати «всі необхідні оборонні засоби, що відповідають обставинам».
Росія, близький союзник Ірану,
засудила те, що вона називає односторонніми заходами проти Тегерана.
Як блокада Ормузької протоки Іраном гальмує світову торгівлю: не лише постачання нафти і газуРезолюція стосується дій у протоці і прилеглих водах, щоб «забезпечити транзитний прохід і стримати спроби закрити, перешкодити або іншим чином втрутитися в міжнародне судноплавство через Ормузьку протоку».
За проєктом резолюції, захід діятиме щонайменше шість місяців, документ підкреслює оборонний характер будь-якого втручання – умова, яка, ймовірно, пом’якшила попередні занепокоєння Франції
Спільна операція Сполучених Штатів й Ізраїлю проти Ірану, що почалася 28 лютого, спричинила загибель верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї та значного числа інших високопосадовців іранського режиму.
У відповідь військові Ірану атакували ракетами і дронами не лише Ізраїль чи військові об’єкти США в регіоні, а й багатьох своїх регіональних сусідів, яких у Тегерані вважають союзниками Сполучених Штатів.
Іран заблокував Ормузьку протоку практично одразу після початку війни на Близькому Сході. Через протоку проходило до п’ятої частини всього морського експорту нафти (близько 20 мільйонів барелів на добу), а також зрідженого газу. Блокування протоки призвело до різкого зростання цін на нафту. Наприкінці березня у парламенті Ірану оголосили про намір стягувати мита за прохід через протоку
«У нас є всі козирі». Скільки ще може тривати війна в Ірані? Головне зі звернення Трампа
