Президент України Володимир Зеленський звернувся до всіх, хто сьогодні святкує Великдень, з побажанням Божої благодаті, миру та захисту від зла. Він наголосив на силі надії та єдності народу у складні часи.
Про це глава держави написав у Телеграмі, передає Рубрика. “Щиро вітаю всіх, хто в Україні та світі святкує Великдень сьогодні. У дуже непрості часи для нашого народу й усього людства як ніколи сильною стає надія – на перемогу життя над смертю, добра над злом, правди над брехнею. Усього того, що символізує Воскресіння Господнє. Нехай сила кожної нашої людини, її духу, усього найкращого, що є в людях, – нехай усе це неодмінно здолає лихо й темряву, “шахеди” і ракети, несправедливість та окупацію”, – наголосив Зеленський. Глава держави побажав усім Божої благодаті та мирного життя під українським небом, яке захищають українські воїни. “Нехай сьогодні будуть почуті всі молитви про захист від зла. Хай віра поєднує добрі серця та зміцнює тих, хто захищає свій дім. Хай кожен народ стане ближче до справжньої безпеки. Віримо в мир! Віримо в Україну!” – додав президент.
Як рахують Великдень і чому у релігіях його святкують у різні дні?
Цього року християни західного обряду святкують Великдень або Воскресіння Христове 5 квітня, а Пасха східного обряду припадає на 12 квітня.
Варто зазначити, що Великдень – перехідне свято. Тобто його дата змінюється щороку і її визначення ґрунтується на астрономічних явищах – весняному рівноденні та першому повному місяці після нього.
Попри той факт, що з 1 вересня 2023 року ПЦУ та УГКЦ відмовились від старого Юліанського календаря та святкують Різдво 25 грудня, з Великоднем, як і з низкою інших так званих рухомих свят, зовсім інша ситуація.
Відмінності у визначенні дати Великодня між римо-католиками та православними виникають через різні календарі та традиції, які використовуються обома гілками християнства.
І хоча обидва християнські віросповідання використовують однакову основу для визначення дати Великодня – першу неділю після першого повного місяця, що настає на або після весняного рівнодення – вони роблять це по-різному. Католики використовують астрономічні розрахунки за григоріанським календарем, тоді як православні церкви базуються на юліанському календарі і традиційних методах розрахунку.
Через цю календарну розбіжність Великдень у православних часто відзначається пізніше, ніж у католиків, іноді навіть на кілька тижнів.
Однак у 2025 році календарні розрахунки збігаються, що й призводить до єдиного святкування.
