США та Іран досягли припинення вогню. Одразу зазначу, що умови перемир’я нам достеменно невідомі. Воно триватиме 2 тижні
Ізраїль теж буде його виконувати, і має перестати бомбити територію Ірану. Очікується, що за ці 2 тижні Іран і США знову розпочнуть переговори, вже про остаточний мир і його умови, тобто повернуться до питань регіональної безпеки, ракетно-ядерної програми і, тепер уже, свободи судноплавства в Ормузькій протоці.
Іншими словами, ми маємо справу з перемир’ям, а не остаточним врегулюванням. Втім, це було очікувано, враховуючи, що жодна зі сторін не вважає себе переможеною. Отже, проблема Ірану так і залишилася невирішеною після більш ніж місяця інтенсивних бойових дій.
Посередники змінилися. Замість Катару та Оману, які стали об'єктами ракетних ударів у цій війні, миротворцями виступали Пакистан, Туреччина та Єгипет.
Проблема Ірану так і залишилася невирішеноюУ нас також є дві суперечливі заяви з приводу перемир’я.
Вашингтон вустами Дональда Трампа заявив що його країна «перевиконала всі свої військові завдання» в Ірані, і що тепер буде підписано довгостроковий договір про мир на Близькому Сході.
Також він додав, що Іран погодився на перемир’я за умови «негайного» відкриття Ормузької протоки для всіх суден. Крім цього, він заявив, що іранські «10 пунктів», отримані напередодні, можуть бути робочою основою для переговорів.
Вища рада нацбезпеки Ірану опублікувала заяву, в якій стверджує, що США погодилися з усіма вимогами Ірану, і що іранські «10 пунктів», напередодні опубліковані в ЗМІ, будуть основою переговорів. Також іранські ЗМІ масово написали про поразку США та Ізраїлю в цій війні і збереження Іраном контролю над Ормузькою протокою. Виглядають ці 10 пунктів ось так:
1. Скасування всіх основних і вторинних санкцій проти Ірану.
2. Збереження за Іраном контролю над Ормузькою протокою.
3. Виведення американських військ із Близького Сходу.
4. Завершення всіх бойових дій проти Ірану.
5. Розморожування іранських активів за кордоном.
6. Гарантування угоди зі США резолюцією РБ ООН.
7. Збереження за Іраном права на збагачення урану на своїй території.
8. Гарантії ненападу на Іран у майбутньому.
9. Припинення ізраїльської військової операції в Лівані.
10. Збереження збагаченого урану на території Ірану.
Читайте також:
Марія Золкіна
Десять пунктів «перемоги» США над Іраном. Чого вдалося «досягнути»
Складно уявити собі, що США погодилися з усіма цими пунктами, через які місяць тому і почали цю війну. Так само складно уявити, що іранці капітулювали перед США і погодилися на їхні не менш максималістські вимоги. Судячи з хвилі критики, яка обрушилася на Трампа з боку «яструбів» і демократів, умови перемир’я їм не подобаються а значить, ніяких взаємних поступок там немає, і США за фактом нічого відразу не отримують.
Схожа ситуація в Ізраїлі, де Біньямін Нетаньягу заявив, що приймає перемир’я з Іраном, додав, що тепер Тегеран не є «екзистенціальною загрозою» Ізраїлю, але водночас стверджує, що перемир’я не стосується території Лівану і Хезболли прямо суперечачи тому, що написали іранці та пакистанські посередники. У самому Ізраїлі опозиція розкритикувала Нетаньягу, заявивши, що він не домігся своїх військових цілей, і що умови перемир’я не найкращі для Ізраїлю.
І іранські, і американські джерела підтверджують, що 10 квітня мають відновитися мирні переговори.
Ближче до цієї дати, найімовірніше, ми дізнаємося, на якій усе-таки основі вестимуть переговори, які в кого реальні стартові позиції, і яку конфігурацію сил у регіоні залишать після себе США за підсумками війни. Не виключаю, що війна може спокійно відновитися в разі чергового провалу дипломатії, або ж якщо сторони використовують переговори як відволікаючий маневр, як це вже було до цього.
Але підведу проміжні підсумки 40-денної війни США/Ізраїлю проти Ірану
Тактичну перемогу здобули Ізраїль та Іран Ізраїль зумів досягти деяких військових цілей і серйозно послабити іранців, що було б неможливо без прикриття з боку США і їхньої прямої участі в бойових діях. Іранці пережили важку конфронтацію з переважаючим противником, продемонстрували здатність тримати удар упродовж усієї війни, а також взяли під контроль Ормузьку протоку з претензією стати таким собі «Єгиптом» Перської затоки.
Читайте також:
Ігор Семиволос
«Чаша з отрутою» для Ірану налита. Наступні години визначальні
Підсумки для США суперечливі З одного боку, з військового погляду, США послабили Іран,
хоча і цілі операції заявлялися інші. З іншого боку, репутаційно, ця війна стане для них дуже серйозним довгостроковим ударом. До того ж, політичні цілі війни досягнуті не були. Мільярди доларів витрачено на місяць бомбардувань без ясних результатів. До того ж настає дефіцит різних видів озброєння, на відновлення яких знадобляться роки.
Аравійські монархії Затоки програли По-перше, звалилася їхня традиційна концепція нацбезпеки, заснована на вірі в американську парасольку безпеки. По-друге, вони стали головною «грушею для биття» в цій історії, і їхній інвестклімат сильно постраждає від наслідків цієї війни, навіть якщо вдасться домовитися про довгостроковий мир. По-третє, якщо Іран збереже контроль над Ормузом, увесь їхній експорт нафти і газу стане залежним від доброї волі Тегерана. А це — найгірший сценарій для геополітичних інтересів монархій Затоки. Це змушуватиме їх вкладати величезні гроші в будівництво альтернативної логістики — у Червоне море або на Середземноморське узбережжя через Ірак і Сирію.
В Ірані відбулася зміна влади За фактом, транзит відбувся в умовах війни і за прямої участі США та Ізраїлю,
які створили умови для перехоплення влади в Ірані військовим і політичним крилом КВІР. Ісламська республіка не звалилася, але тепер очолюється колективним, більш прагматичним (без сильного релігійного крену), але в чомусь і більш жорстким керівництвом. Безвідносно долі Моджтаби Хаменеї, у КСІР з’явилася реальна можливість утримати владу і почати перебудовувати систему під себе, послаблюючи духівництво і реформаторів, орієнтованих на Захід.
Ізраїль не зумів роззброїти і розгромити Хезболлу, загрузнувши в боях на півдні Лівану Цілком зрозуміле їхнє бажання не включати в перемир’я територію Лівану, щоб мати можливість ліквідувати Хезболлу, користуючись перепочинком з Іраном. Якщо Хезболла переживе цю війну, і в Лівані теж встановиться перемир’я, для неї це буде частковим повторенням 2006 року, коли через партизанську війну вони зуміли затягнути бої і змусити Ізраїль відступити, тим самим посиливши свої політичні позиції всередині Лівану.
Читайте також:
Тімоті Снайдер
Трамп готує держпереворот. П’ять небезпечних сценаріїв
У США війна з Іраном призвела до подальшої поляризації між демократами і республіканцями але також завдала серйозного удару по позиціях Трампа в республіканському таборі. Прихильники війни серед неоконсерваторів зараз будуть під прицілом своїх опонентів, а це, перш за все, Піт Хегсет і Марко Рубіо. Віцепрезидент Джей Ді Венс отримає шанс посилити свої позиції в ролі головного скептика війни в стилі «а я ж вам казав». Трамп втратив частину свого MAGA-електорату, і увійшов з ним у клінч через Іран та Ізраїль.
Усі ці результати ще можна переписати, залежно від того, якими будуть умови остаточного миру, якщо він настане. Ми досі не знаємо, чи погодилися сторони з будь-якими взаємними поступками.
Оригінал
Текст опубліковано з дозволу автора
