США та Іран опинилися максимально близько до завершення одного з найнебезпечніших міжнародних конфліктів останніх років. За даними Reuters, посередником у переговорах виступає Пакистан, а прем’єр-міністр країни Шехбаз Шаріф заявив, що сторони вже погодили рамкові умови мирної угоди та можуть підписати початковий документ протягом найближчих 24 годин.
За словами Шаріфа, текст майбутньої угоди фактично узгоджений, а Пакистан готується до процедури електронного підписання документа. Після цього сторони мають перейти до технічних переговорів, які можуть відбутися вже наступного тижня. Прем’єр Пакистану наголосив, що мир між Вашингтоном і Тегераном ще ніколи не був таким близьким.
Новина стала одним із найрезонансніших дипломатичних повідомлень останніх місяців, адже війна між США та Іраном, яка розгорнулася після ескалації наприкінці лютого, суттєво вплинула не лише на ситуацію на Близькому Сході, а й на світову економіку. Конфлікт спричинив різке зростання цін на нафту, загострення безпекової ситуації у Перській затоці та серйозні ризики для міжнародної торгівлі через Ормузьку протоку — один із найважливіших морських шляхів для транспортування нафти у світі.
Особливу увагу привертають можливі умови майбутньої угоди. За інформацією Reuters, попередній меморандум передбачає відкриття Ормузької протоки для повноцінного судноплавства та припинення морської блокади іранських портів. У відповідь Сполучені Штати можуть розпочати процес розморожування іранських активів, які були заблоковані через санкції, а також послабити обмеження на експорт іранської нафти.
Саме перспектива відновлення нормального судноплавства через Ормузьку протоку стала однією з головних причин миттєвої реакції світових ринків. Інвестори очікують, що повернення на ринок значних обсягів іранської нафти допоможе збільшити глобальну пропозицію енергоносіїв та знизити ризики нових перебоїв у постачанні. Через це котирування нафти вже почали демонструвати зниження.
Водночас питання ядерної програми Ірану залишається найбільш суперечливою частиною переговорів. Згідно з попередніми домовленостями, після підписання початкового документа сторони матимуть близько 60 днів для проведення окремих консультацій щодо майбутнього іранської ядерної програми. Американська сторона наполягає на суттєвому обмеженні або демонтажі можливостей Тегерана зі збагачення урану,
тоді як Іран категорично відкидає повну ліквідацію своєї ядерної інфраструктури.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі вже підтвердив, що сторони наблизилися до домовленостей, однак застеріг, що окремі положення тексту ще можуть змінюватися. При цьому він заявив, що Тегеран не погоджується на повне згортання ядерної програми та розглядає досягнуті домовленості як доказ того, що Іран зміг зберегти свої ключові інтереси. За словами іранського дипломата, його країна вийшла з конфлікту сильнішою, ніж була до його початку.
З американського боку також звучать обережно оптимістичні сигнали. Представники адміністрації Дональда Трампа підтверджують, що сторони погодили текст документа та перебувають на фінальному етапі підготовки до його підписання. Сам Трамп раніше заявляв, що мирна угода може бути укладена вже найближчими днями і що відкриття Ормузької протоки стане одним із перших результатів досягнутих домовленостей.
Водночас експерти наголошують, що навіть підписання початкового меморандуму не означатиме автоматичного завершення всіх суперечностей між країнами.
Попереду залишаються переговори щодо ядерної програми, ракетних технологій, санкційного режиму та механізмів міжнародного контролю за виконанням майбутніх зобов’язань. Саме ці питання можуть визначити, чи стане нинішній документ справжнім мирним договором або лише тимчасовою угодою про деескалацію.
Окрему роль у цьому процесі відіграє Пакистан, який останні місяці активно працював як посередник між сторонами. Ісламабад підтримує робочі контакти як із Вашингтоном, так і з Тегераном, що дозволило йому стати одним із ключових майданчиків для мирних консультацій. Саме пакистанська дипломатія неодноразово організовувала контакти між представниками сторін та допомагала узгоджувати компромісні рішення.
Попри оптимістичні заяви, остаточне підписання документа поки що не відбулося. Тому світові лідери та фінансові ринки уважно стежать за розвитком подій. Якщо угода справді буде укладена найближчими годинами, це може стати одним із найважливіших дипломатичних проривів 2026 року та суттєво змінити геополітичний баланс на Близькому Сході.
