Світові фінансові ринки різко відреагували на новий виток конфлікту між США та Іраном. Після взаємних ударів по військових об'єктах на Близькому Сході ціни на нафту зросли більш ніж на 4%, тоді як фондові індекси Азії, ф'ючерси на американські та європейські акції, а також криптовалюти перейшли до зниження, пише Forbes
У ніч на 13 липня США завдали десятків ударів по військових цілях на території Ірану. За даними Центрального командування США (CENTCOM), під атаками опинилися системи протиповітряної оборони, берегові радіолокаційні станції, ракетні комплекси та морські катери.
У Вашингтоні заявили, що операція була спрямована на послаблення здатності Ірану атакувати цивільні й торговельні судна в Ормузькій протоці. Під час ударів американські військові застосували винищувачі, бойові кораблі, безпілотники-камікадзе та вперше використали ударні морські дрони.
У CENTCOM також наголосили, що Іран не контролює Ормузьку протоку, а США готові забезпечувати свободу судноплавства попри погрози та перешкоди з боку Тегерана.
У відповідь Іран атакував ракетами та безпілотниками американські військові об'єкти в Йорданії,
Катарі, Омані, Об'єднаних Арабських Еміратах, Бахрейні та Кувейті. За повідомленнями іранських державних ЗМІ, під удар потрапила й авіабаза Prince Hassan у Йорданії, де виникли пожежі на складах ракет і паливних резервуарах.
Додаткову невизначеність створили суперечливі заяви щодо Ормузької протоки. Іран заявив про її закриття, тоді як США та морські адміністрації повідомили, що судноплавство південним маршрутом триває.
На цьому тлі нафта Brent подорожчала на 4,5% і досягла $79,4 за барель, а WTI також зросла на 4,5% – до $74,6 за барель. Інвестори побоюються можливих перебоїв із постачанням енергоносіїв через Ормузьку протоку.
Водночас дорогоцінні метали втратили в ціні. Спотове золото подешевшало на 1,5%, а срібло втратило майже 3%.
Азійські фондові ринки відкрилися падінням. Індекс MSCI Asia Pacific знизився на 1,8%, японський Topix – на 1%, китайський Shanghai Composite – на 1,5%, австралійський S&P/ASX 200 – на 0,2%, а гонконгський Hang Seng – на 0,1%.
Ф'ючерси також сигналізували про негативний старт торгів у США та Європі. Ф'ючерси на S&P 500 втратили 0,
6%, Nasdaq 100 – 1,3%, а Euro Stoxx 50 – 1%.
Індекс долара Bloomberg зріс на 0,1%, оскільки інвестори повернулися до американської валюти як захисного активу.
Одночасно зросла дохідність державних облігацій США. Дохідність дворічних казначейських паперів піднялася до 4,23%, а прибутковість 10-річних облігацій сягнула 4,58%.
Ринок також переглянув очікування щодо політики Федеральної резервної системи. Інвестори вже закладають майже 40 базисних пунктів підвищення ставок до кінця року проти близько 15 базисних пунктів на початку червня.
На тлі погіршення настроїв на фінансових ринках Bitcoin подешевшав на 2,3% – до $62 720, а Ether втратив 2,2%, опустившись до $1780.
18 червня США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння, який передбачав 60-денне припинення бойових дій. Однак уже 8 липня перемирʼя було порушене: Іран атакував судна в Ормузькій протоці, а США завдали ударів по військових цілях на території Ірану.
Після цього президент США Дональд Трамп заявив, що меморандум більше не діє. Водночас 10 липня він повідомив, що Тегеран звернувся з проханням продовжити мирні переговори. За словами Трампа, Вашингтон погодився на діалог, однак підкреслив, що режим припинення вогню завершився.
Попри новий виток ескалації, переговори між сторонами не припинилися. Як повідомив ABC News американський чиновник, США та Іран продовжують технічні консультації щодо іранської ядерної програми, а меморандум про взаєморозуміння та 60-денне перемирʼя формально залишаються чинними.
Співрозмовник CNN, своєю чергою, зазначив, що Вашингтон свідомо чергує військові удари з паузами, щоб зберегти простір для дипломатичних переговорів. За його словами, США мають перелік потенційних цілей для нових атак, однак наразі надають перевагу дипломатичному врегулюванню.
12 липня США втретє за тиждень завдали ударів по Ірану у відповідь на атаку Корпусу вартових ісламської революції на судно в Ормузькій протоці. Після цього Тегеран знову оголосив про закриття Ормузької протоки.
