Вартість нафти вперше за шість тижнів подолала позначку в $95 за барель, оскільки ескалація війни на Близькому Сході загрожує подальшими перебоями у глобальних постачаннях. Еталонна ціна різко зросла на тлі поновлення агресії між США та Іраном навколо Ормузької протоки, а також через загрози хуситів атакувати судна із саудівською нафтою в Баб-ель-Мандебській протоці.
Про це повідомляє The Guardian.
Динаміка цін на нафту та стримувальні фактори
У квітні, під час попереднього загострення конфлікту, ціна на нафту марки Brent досягла піку в $126 за барель, проте на початку липня знизилася до $71. З поновленням бойових дій останніми днями ціни знову підскочили: у середу вартість сягнула $95,24, закріпившись до обіду на рівні $94,40 (зростання на понад 3% порівняно з попереднім днем).
Як зазначають аналітики Goldman Sachs, нинішній стрибок цін є найшвидшим із березня, коли американсько-ізраїльські удари по Тегерану вперше порушили експорт нафти через Ормузьку протоку. Якщо постачання цим маршрутом не відновиться, до кінця року ціна може сягнути $120 за барель.
Голова Міжнародного енергетичного агентства (МЕА)
Фатіх Біроль наголосив, що глобальні ринки поки що рятують «пом'якшувальні фактори», серед яких:
- вивільнення близько 400 млн барелів нафти та нафтопродуктів з екстрених резервів країн-членів МЕА;
- зусилля Саудівської Аравії та ОАЕ щодо продовження експорту альтернативними маршрутами;
- збільшення експорту нафтовидобувними країнами Європи та Північної й Південної Америки;
- скорочення закупівель з боку найбільшого світового імпортера — Китаю.
Це допомогло уникнути найгірших сценаріїв під час найбільшого, за оцінкою МЕА, перебою в постачанні в історії ринку. Водночас уповільнення закупівель сирої нафти призвело до скорочення виробництва на світових НПЗ. За словами Біроля, ринки нафтопродуктів (зокрема дизельного пального та бензину) залишаються значно дефіцитнішими, ніж ринки сирої нафти.
Щодо природного газу, збільшення експорту зі США та Канади компенсувало близько 70% втрат із Перської затоки, проте очікується, що напередодні зими пропозиція залишатиметься обмеженою, оскільки європейські покупці намагаються заповнити виснажені сховища.
Політична ескалація та удари по інфраструктурі
Стрибок цін відбувся після 11-ї ночі американських ударів по Ірану, які були спрямовані на авіаційні ангари та склади безпілотників — попри дипломатичні спроби досягти тимчасового припинення вогню. Дональд Трамп заявив, що удари у війні, яка вже коштувала США $37,5 млрд, будуть інтенсифікуватися. Зокрема, Трамп пригрозив знищувати один міст або електростанцію в Ірані щоразу, коли обстрілюватимуть корабель в Ормузькій протоці.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі відповів на це в мережі X:«Наша оборонна доктрина чітка: око за око. Будь-яка агресія проти Ірану, включно з нашою інфраструктурою, викличе потужну і рішучу відповідь».
Оскільки переговори зайшли в глухий кут, обидві сторони намагаються здобути важелі впливу, атакуючи цивільні об'єкти. Іран у відповідь на атаки США завдав ударів по енергетичній інфраструктурі та опріснювальних установках, які забезпечують питною водою сусідні країни Перської затоки. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш назвав такі дії неприйнятними, нагадавши, що міжнародне право забороняє атакувати інфраструктуру, якщо вона не використовується у військових цілях.
Водночас енергетична криза принесла надприбутки окремим корпораціям: норвезька державна нафтова компанія Equinor повідомила, що завдяки високим цінам на нафту й газ її прибуток за другий квартал зріс майже вдвічі, сягнувши $11,5 млрд.
