Про це повідомляють Die Zeit та Bild.
За інформацією Bild, ДНК збігається зі зразком, вилученим після підпалу в логістичному центрі DHL у Лейпцигу в липні 2024 року. Die Zeit пише, що такий самий генетичний матеріал раніше зареєстрували в Литві, де розслідують серію відправлень із самозаймистими пристроями.
Слідчі поки не встановили, кому належить ДНК. Офіційного підтвердження прямого зв’язку між двома справами також немає, тому збіг розглядають як слід, який ще необхідно перевірити.
Дрон влучив у крило українського літака
Інцидент стався ввечері 4 серпня в аеропорту Лейпциг/Галле. Аналіз записів із камер спостереження показав, що близько 19:30 безпілотник цілеспрямовано полетів до українського вантажного літака Ан-124 авіакомпанії Antonov Airlines.
Дрон ударився об крило, в якому зазвичай розміщені паливні баки, однак вибуху не сталося. Після зіткнення апарат відскочив від літака й упав на землю.
На крилі залишилися сліди удару. Сам безпілотник помітили лише приблизно через чотири години. Його випадково побачив водій автобуса, який повідомив службу безпеки аеропорту.
Вибуховий пристрій знайшли окремо, на певній відстані від дрона. Слідчі припускають, що він міг від’єднатися під час удару об літак.
За даними Die Zeit, безпілотник був саморобним і технічно складнішим за звичайні комерційні моделі. Його конструкція могла ускладнювати виявлення стандартними радіолокаційними системами.
У вибуховому пристрої, за інформацією медіа, використовували пластичну вибухівку Semtex. Німецьке агентство dpa також повідомляло про наявність пентаеритриттетранитрату, відомого як PETN. Офіційно повний склад вибухівки не розкривають.
Чому пристрій не спрацював, слідство ще встановлює.
Справу передали федеральній прокуратурі
6 серпня Федеральна прокуратура Німеччини перебрала розслідування через особливе значення справи.
У відомстві заявили про достатні підстави вважати, що за допомогою дрона на території аеропорту намагалися спричинити вибух. Провадження відкрито за підозрою у спробі влаштувати вибух та небезпечному втручанні в роботу повітряного транспорту.
«Йдеться про серйозний напад на транспортну та логістичну інфраструктуру Німеччини», – наголосили у прокуратурі.
Поліцейську частину розслідування доручили Федеральному відомству кримінальної поліції Німеччини. Офіційне повідомлення прокуратури оприлюднене на Presseportal.
Слідчі з’ясовують, звідки запустили дрон, хто ним керував та чи перебував оператор поблизу аеропорту. Також перевіряють інформацію про другий безпілотник.
У ту саму ніч вантажний літак DHL, який через закриття аеропорту перенаправили до Ганновера, ймовірно, зіткнувся в повітрі з невідомим об’єктом. Після посадки на борту виявили незначні пошкодження. Об’єкт досі не знайшли.
Чи перевозив Ан-124 боєприпаси
Перші повідомлення німецьких медіа містили інформацію про те, що український Ан-124 нібито був завантажений боєприпасами.
Однак пізніше Міністерство внутрішніх справ Німеччини та адміністрація аеропорту це спростували. За їхніми даними, на момент атаки обидва українські літаки були порожніми.
Водночас Tagesschau повідомляє, що один з Ан-124 незадовго до інциденту перевозив боєприпаси з Франції через Лейпциг у східному напрямку. До аеропорту літак повернувся вже без вантажу.
Українське Міністерство закордонних справ заявляло,
що внаслідок інциденту ніхто не постраждав, а літаки компанії «Антонов» не зазнали суттєвих пошкоджень.
Як ДНК може бути пов’язана з посилками DHL
20 липня 2024 року в логістичному центрі DHL у Лейпцигу загорілася посилка з вибуховим пристроєм. Через затримку рейсу вона спрацювала на землі. Якби займання сталося під час польоту, наслідком могла стати авіакатастрофа.
Подібні відправлення спрацювали або були виявлені в Польщі та Великій Британії. Вибухові посилки перевозили компанії DHL і DPD.
У березні 2026 року литовська прокуратура висунула обвинувачення п’ятьом людям. Загалом правоохоронці встановили 22 можливих учасників мережі, яких підозрюють у підготовці та відправленні пристроїв.
За даними Reuters, європейські правоохоронці вважають, що операцію могли організувати представники російської військової розвідки. Серед обвинувачених є громадяни Росії, України та Литви.
Слідство припускає, що підпали у європейських логістичних центрах могли бути випробуванням перед атаками на вантажні або пасажирські літаки, які прямували до США та Канади.
Росія причетність до диверсій заперечує.
Чи стоїть за атакою Росія
Німецькі органи поки офіційно не назвали державу або організацію, яка може стояти за атакою в Лейпцигу.
Водночас американські посадовці, знайомі з розвідувальними даними, заявили CNN і The Wall Street Journal, що за дроном може стояти російська спецслужба. Німецькі слідчі публічно такого висновку не підтверджували.
Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт назвав інцидент «професійним гібридним сценарієм загрози», але прямо Росію не звинуватив.
Російське посольство у Берліні назвало повідомлення про можливу причетність Москви «сфабрикованою провокацією». Як повідомляє Reuters, у посольстві стверджують, що доказів російського сліду немає.
Збіг ДНК може стати одним із ключових напрямів розслідування, однак сам по собі він ще не доводить, що обидві операції організували ті самі люди або одна спецслужба.
