Про це йдеться у розслідуванні The Telegraph, підготовленому на основі супутникових знімків і витоку документів.
Журналісти ідентифікували десять центрів запуску безпілотників поблизу російських кордонів з Україною та Білоруссю. Деякі з них облаштували на території військових баз і цивільних аеродромів, інші побудували на раніше незайнятих ділянках.
На супутникових знімках виявили щонайменше 59 нових пускових напрямних. Це спеціальні конструкції, які дозволяють запускати безпілотники літакового типу без використання звичайної злітної смуги.
Приблизно 20 напрямних мають збільшену довжину. Експерти компанії DroneSec припускають, що вони можуть бути призначені для нових швидкісних і далекобійних російських дронів.
На кількох об’єктах будівництво додаткових пускових позицій продовжується. Один із комплексів має сховища, у яких одночасно можуть перебувати понад тисяча безпілотників.
Сім баз уже використовували для ударів по Україні
За даними відкритих систем спостереження, сім із десяти виявлених об’єктів були задіяні під час останніх масованих російських атак на Київ.
Наближеність пускових майданчиків до українського кордону дозволяє Росії скорочувати маршрут польоту дронів і запускати їх великими групами. Це зменшує час, який українська протиповітряна оборона має для виявлення та перехоплення цілей.
Засновник DroneSec Майк Моннік заявив, що Росія одночасно збільшує кількість доступних пускових установок і вдосконалює самі дрони. Поєднання цих факторів дає російським військам змогу проводити масштабніші атаки та ускладнювати роботу української ППО.
Які дрони може запускати Росія
Розслідування пов’язує розширення баз із розвитком нових модифікацій російських ударних безпілотників «Герань-4» і «Герань-5».
Згідно з українськими урядовими документами, які потрапили у відкритий доступ, ці апарати можуть розвивати вищу швидкість, долати відстань до тисячі кілометрів і нести бойову частину масою до 90 кілограмів.
Офіційного незалежного підтвердження всіх заявлених характеристик цих моделей немає. Водночас застосування реактивних двигунів може ускладнювати їх перехоплення порівняно з повільнішими версіями «Шахедів» і «Гераней».
Українська військова розвідка також попереджала,
що Росія експериментує з оснащенням окремих безпілотників ракетами класу «повітря – повітря». Потенційними цілями таких систем можуть стати українські літаки й вертольоти, залучені до знищення ударних дронів.
Чи можуть російські дрони атакувати країни НАТО
За оцінкою авторів розслідування, у разі запуску з частини виявлених баз нові далекобійні модифікації можуть досягати території Польщі, включно з Варшавою.
Водночас немає підтверджень, що Росія готує такий удар. Розрахунки демонструють технічну досяжність потенційних цілей, але не доводять наявності відповідного рішення або конкретного плану Кремля.
Російська сторона також стверджує, що окремі безпілотники здатні долетіти до Великої Британії. Експерти вважають, що такий тривалий політ суттєво підвищив би ймовірність своєчасного виявлення та перехоплення апарата.
Як відреагували в НАТО
Представник Північноатлантичного альянсу заявив The Telegraph, що НАТО готове захищати всю територію держав-членів і продовжує посилювати спроможності з протидії безпілотникам.
В Альянсі визнають, що масове застосування дронів змінило характер сучасної війни. Країни НАТО збільшують можливості для виробництва, використання та нейтралізації безпілотних систем.
На східному фланзі НАТО уже посилили спостереження за повітряним простором і захист критичної інфраструктури. Ці заходи активізували після випадків порушення повітряного простору країн Альянсу російськими літаками та дронами.
