Фото: Mark König / Unsplash" data-fancybox="gallery-59836" href="https://amoledo.com/sites/default/files/pictures/news/2026/08/amoledo-1787660101707.jpg"> Прапор Швеції
Фото: Mark König / Unsplash Шведські збройні сили (Försvarsmakten) домагаються, щоб держава отримала контроль над нерухомістю біля військово-морської бази Мускьо (Musköbasen) у Стокгольмському архіпелазі.
Як повідомила телекомпанія SVT з посиланням на пресреліз військових, Управління фортифікаційних споруд Швеції (Fortifikationsverket) подало уряду заявку на експропріацію об’єкта в гарнізоні Ганінге (Haninge).
За даними видання Svensk Byggtidning, яке оприлюднило уривки з повідомлення армії, об’єкт розташований біля одного з входів на базу і, за оцінкою військових, має важливе значення для захисту Мускьо насамперед від повітряних і морських безпілотників.
Відомство пов’язує запит із погіршенням безпекової ситуації, розвитком російської дронової війни та нинішнім статусом власності.
Начальник штабу оборони Карл-Йохан Едстрьом (Carl-Johan Edström), як передає SVT, заявив, що загроза для Швеції та союзників є реальною.
Військові вважають власника з російським громадянством загрозою безпеці й наполягають, що нинішня ситуація заважає їм створити ефективну оборону бази.
Газета Expressen стверджує, що майно пов’язане з російським бізнесменом Станіславом Алещенком (Stanislav Aleshchenko), якого видання описує як людину з контактами в оточенні Володимира Путіна.
За даними газети, формально об’єкт записаний на дружину бізнесмена, а сам ділянка раніше вже ставала предметом обговорення через близькість до військової інфраструктури.
Заявка вписується в ширшу дискусію про те, як Швеція має контролювати нерухомість поблизу оборонних об’єктів. Згідно з повідомленням уряду Швеції від 8 червня 2026 року, влада доручила підготувати зміни до законодавства, щоб можна було припиняти володіння об’єктами, якщо вони можуть використовуватися для шпигунства, саботажу або інших загроз безпеці.
Раніше Риксдаг (Riksdag) уже посилив контроль над передачею нерухомості, що має значення для безпеки країни. Як повідомив парламент, 1 квітня 2026 року він схвалив поправки до закону про захист безпеки, а нові правила почали діяти 1 липня 2026 року.
Ці поправки стосуються насамперед угод із нерухомістю, а не вже наявного володіння. В урядовому повідомленні йдеться, що новий окремий механізм експропріації має закрити цю прогалину й дати державі інструмент для випадків, коли ризик виникає через сам факт володіння.
Уряд Швеції окремо пов’язує нові заходи зі зростанням ролі безпілотників і гібридних загроз. У повідомленні від 12 червня 2026 року кабінет заявив, що досвід війни в Україні та випадки в Європі показують дедалі більшу роль дронів як інструменту спостереження, саботажу та атак на важливу інфраструктуру.
Для Швеції це питання стало частиною нової оборонної повістки після відмови від тривалої політики військового неприєднання.
Як повідомив уряд, країна стала повноправним членом НАТО 7 березня 2024 року після передання США документа про приєднання до Північноатлантичного договору.
