Хусити захопили єменський порт Моха на узбережжі Червоного моря, посиливши контроль над підходами до Баб-ель-Мандебської протоки, зазначає Reuters. На тлі одночасного обмеження руху танкерів через Ормузьку протоку Brent перевищив $100 за барель, а ризики для глобальних поставок нафти знову зросли. Про це повідомляє «Комерсант Український»
Хусити просуваються до Баб-ель-Мандебу10 вересня хусити захопили контроль над єменським портовим містом Моха. Про це Reuters повідомили чотири джерела серед військових Ємену.
Моха розташована на узбережжі Червоного моря неподалік Баб-ель-Мандебської протоки, через яку проходить морський шлях між Червоним морем, Аденською затокою та Аравійським морем.
Після захоплення Мохи хусити отримали додаткові можливості впливати на судноплавство в районі протоки. Єменські урядові сили та їхні союзники відступають на південь до Дубаба, який розташований біля Баб-ель-Мандебу. Навпроти нього знаходиться острів Перім.
Контроль над Дубабом і Перімом має ключове значення для контролю над протокою. У найвужчому місці вона має близько 29 км завширшки та розділена островом Перім на два судноплавні канали.
Окремо хусити атакують стратегічні острови Ханіш між портами Ходейда та Моха.
Чому Баб-ель-Мандеб важливий для нафтиБаб-ель-Мандеб є південним входом до Червоного моря та одним із ключових морських вузлів світової торгівлі.
Через протоку проходять вантажі з Азії до Європи через Суецький канал. Для енергетичного ринку особливе значення мають поставки сирої нафти та пального з країн Перської затоки до Середземномор’я.
За даними Kpler, які наводить Reuters, у червні через Баб-ель-Мандеб проходили обсяги нафти, еквівалентні приблизно 7% світового видобутку.
Через протоку також проходить російська нафта, яка прямує до азійських ринків.
Навіть загроза атак змушує судновласників змінювати маршрути. Після попередніх атак хуситів великі судноплавні компанії та нафтові перевізники почали спрямовувати судна навколо Африки через мис Доброї Надії. Це збільшує тривалість рейсів і витрати на паливо.
За оцінками Reuters, для танкера із саудівською нафтою маршрут від Янбу до Тайваню через Баб-ель-Мандеб займає близько 19 днів. При обході Африки через Суецький канал, Середземне море,
Гібралтар і мис Доброї Надії подорож збільшується приблизно до 48 днів.
Витрати лише на паливо при такому маршруті зростають приблизно з $1,26 млн до $2,87 млн. Прохід через Суецький канал додає ще близько $1 млн зборів.
На кого працюють хуситиХуситське угруповання пов’язане з Іраном та є частиною так званої «Осі опору», яку підтримує Тегеран.
У нинішній регіональній війні хусити виступили на боці Ірану. Вони також заявляли про підтримку палестинців у війні в Газі та раніше атакували Ізраїль і комерційні судна в Червоному морі.
У липні хусити оголосили морську блокаду Саудівської Аравії, а у вересні активізували атаки на півдні країни.
Водночас прямий контроль Ірану над угрупованням не підтверджений. Після попередження Пакистану Тегерану щодо необхідності стримати хуситів високопоставлений іранський чиновник заявив, що «Іран не контролює хуситів».
Саудівська Аравія опинилася серед головних постраждалихНова ситуація особливо небезпечна для Саудівської Аравії, найбільшого експортера нафти у світі.
Після фактичного закриття Ормузької протоки через війну між Іраном і США Саудівська Аравія почала активніше використовувати маршрути через Червоне море для експорту нафти.
Тепер під загрозою опинився і цей шлях.
У вересні завантаження нафти в саудівському порту Янбу на Червоному морі відновилися після шестимісячного мінімуму в серпні. За даними Vortexa, у вересні вони становили 3,7 млн барелів на добу, а за оцінкою Kpler, 2,9 млн барелів.
Посилення атак хуситів створює ризик для цього маршруту саме в момент, коли значна частина традиційного саудівського експорту через Перську затоку вже стикається з проблемами.
Що відбувається з Ормузькою протокоюСитуацію в Червоному морі не можна розглядати окремо від кризи в Ормузькій протоці.
До війни через Ормуз проходила приблизно п’ята частина світових поставок нафти та газу. 9 вересня через протоку пройшли лише сім суден, тоді як середній показник за останні 10 днів становив 14.
За даними Kpler, потоки нафти та нафтопродуктів через Ормуз, які до війни становили близько 18 млн барелів на добу, у липні впали до 4,8 млн барелів, а в серпні в середньому становили близько 2 млн барелів на добу.
Одночасні обмеження в Ормузі та ризики для Баб-ель-Мандебу скорочують можливості для перенаправлення енергетичних потоків.
Дорожчі маршрути змінюють баланс на нафтовому ринкуПроблеми з судноплавством у Червоному морі збільшують витрати на паливо, страхування та тривалість рейсів. Найбільші ризики виникають для країн і компаній, залежних від поставок через Червоне море та Суецький канал, зокрема для європейських споживачів.
Водночас часткове відновлення судноплавства через Суецький канал показує, наскільки сильно безпекова ситуація впливає на рішення перевізників. У липні Maersk та Hapag-Lloyd частково повернулися на цей маршрут, що дозволяло скоротити час рейсу між Азією та Середземномор’ям приблизно на чотири тижні.
Якщо ризики зростатимуть, перевізники можуть знову масово переходити на довші маршрути навколо Африки. Це підвищить вартість доставки нафти та інших товарів.
Подвійний удар по світових поставках нафтиНафтовий ринок уже реагує на ризики перебоїв. 10 вересня Brent перевищив $102 за барель, майже на 30% піднявшись від мінімумів початку серпня.
Додатковим фактором є скорочення видобутку ОПЕК. За опитуванням Reuters, у серпні видобуток 11 країн картелю зменшився на 640 тис.
барелів на добу, до 19,71 млн барелів.
Таким чином, ринок одночасно стикається зі скороченням видобутку та проблемами з транспортуванням. Якщо обмеження в Ормузі та ризики для Баб-ель-Мандебу збережуться, ціни на нафту залишатимуться чутливими до нових атак і перебоїв.
Водночас Баб-ель-Мандеб поки залишається відкритим для судноплавства. 9 вересня протоку пройшли 28 торговельних суден, що приблизно відповідає середньому показнику за останні 10 днів. Проте захоплення Мохи та просування хуситів на південь створюють ризик подальшого скорочення руху.
Росія може скористатися високими цінамиПроблеми з поставками з Близького Сходу вже змінюють структуру світової торгівлі нафтою. У липні російська нафта забезпечила 50,83% імпорту Індії, або близько 2,47 млн барелів на добу, за даними Reuters. У серпні обсяги скоротилися приблизно на 26%, однак Росія залишилася найбільшим постачальником нафти для Індії.
Зростання світових цін створює для російських експортерів додаткову підтримку виручки навіть на тлі скорочення переробки та санкційного тиску. Водночас масштаб цього ефекту залежатиме від тривалості перебоїв і подальшої динаміки цін.
