Фото: World Economic Forum / CC BY-SA 2.0 / Wikimedia" data-fancybox="gallery-62173" href="https://amoledo.com/sites/default/files/pictures/news/2026/09/amoledo-1789652501877.jpg"> Прем’єр-міністр Канади Марк Карні / Кадр з відео Прем’єр-міністр Канади Марк Карні (Mark Carney) публічно підтримав пропозицію зробити країну першим асоційованим учасником Євросоюзу. Як передає сайт Європейської Комісії, про це він заявив 17 вересня в Європейському парламенті у Страсбурзі.
Це новий етап ініціативи, яку раніше обговорювали як можливий формат зближення. Карні перелічив сфери поглибленої інтеграції: торгівлю, оборону, критично важливі мінерали, штучний інтелект, енергетику, космос, дослідження та фінансові послуги.
За його словами, партнерство не має перетворюватися на окремий блок, що змагається з найбільшими державами.
Ідею напередодні представила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen), назвавши майбутню конструкцію «Альянсом для майбутнього» (Alliance for the Future).
Запропонованого статусу нині немає в договорах ЄС, тож сторонам ще належить визначити його юридичний і практичний зміст.
Наступне детальне обговорення очікується на саміті Канада — ЄС у Монреалі 29–30 жовтня.
Канцелярія прем’єр-міністра Канади повідомила, що Карні, фон дер Ляєн і голова Європарламенту Роберта Мецола (Roberta Metsola) вже обговорювали спільні проєкти в енергетиці, обороні, дослідженнях і передових технологіях.
Оттава пов’язує цей курс із прагненням зменшити вразливість перед економічним і геополітичним тиском.
Основою торговельних відносин залишається Всеосяжна економічна і торговельна угода (Comprehensive Economic and Trade Agreement, CETA).
За даними Європейської комісії, вона тимчасово застосовується з 2017 року. Національну ратифікацію завершили 17 країн ЄС, ще десять держав, серед них Франція, Італія та Польща, досі не завершили цей процес.
Карні не пропонує Канаді повноправне членство в Євросоюзі. Такий крок вимагав би передання частини повноважень інституціям ЄС, тоді як обговорювана модель має зберегти канадський суверенітет і водночас дати ширший доступ до європейських ринків, програм і механізмів безпеки.
Близько 70% канадського експорту нині спрямовується до США, тож диверсифікація ринків має для Оттави безпосереднє економічне значення.
Поки що сторони окреслили політичний намір, а не готову угоду. До появи нового статусу їм потрібно визначити сфери участі Канади, порядок ухвалення рішень і зобов’язання обох сторін.
Монреальський саміт стане першим названим терміном, коли ці параметри можуть набути більш конкретних обрисів.
До того часу торгівля й надалі працюватиме за чинними правилами CETA, а політична заява сама по собі не змінює митні тарифи чи міграційний режим.
