Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська застерегла Вашингтон від розширення торгівлі з Мінськом. Тим часом президент США Дональд Трамп готується укласти з урядом Олександра Лукашенка масштабну угоду про постачання білоруських калійних добрив.
У понеділок, 21 вересня, на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку Тихановська попередила, що доходи від ключової для Білорусі галузі можуть спрямувати на репресії всередині країни та військову інфраструктуру, пов’язану з Росією.
«Ми вважаємо, що зараз не час торгувати з режимом, адже всі доходи від продажу калійних добрив ідуть на репресії та підтримку російської воєнної машини», — сказала Тихановська в коментарі AFP.
«Будь-яка угода з режимом — це величезний ризик», — додала вона.
Трамп шукає в Білорусі дешевшу альтернативу канадському калію
Застереження Тихановської пролунало того самого дня, коли Трамп оголосив про переговори щодо закупівлі білоруських калійних добрив у межах угоди, яку він назвав «масштабною».
За словами президента США, продукція з Білорусі коштуватиме «значно дешевше», ніж та, яку нині постачає Канада.
Саме звідти Сполучені Штати імпортують переважну більшість калійної сировини для виробництва добрив.
Трамп заявив, що угода допоможе зменшити витрати американських фермерів.
Білорусь нещодавно відновила постачання калію до США після послаблення американських санкцій. Утім, можливі обсяги закупівель і терміни укладення угоди поки що невідомі.
Звільнення в’язнів в обмін на послаблення санкцій
Підготовка угоди відбувається на тлі відновлення контактів між Вашингтоном і Мінськом. Адміністрація Трампа погоджується частково скасовувати санкції в обмін на звільнення ув’язнених.
На початку вересня після переговорів зі спецпредставником США Джоном Коулом Білорусь звільнила 25 людей. У відповідь Вашингтон скасував санкції проти двох білоруських державних підприємств — «Лакокраски» та «Беллесбумпрому».
Цій домовленості передувала низка угод за посередництва США, завдяки яким після повернення Трампа до влади на волю вийшли сотні ув’язнених.
Тихановська привітала зусилля Коула, спрямовані на подальші звільнення, однак застерегла, що гуманітарні переговори не мають призвести до ширшої політичної нормалізації відносин із Мінськом.
«Важливо, щоб гуманітарний напрям не перетворився на політичний», — сказала вона.
За словами Тихановської, попри звільнення частини в’язнів, білоруська влада не припиняє репресій.
«Звільняючи одних, Лукашенко ув’язнює вдвічі більше людей. Це як двері, що обертаються: одні виходять, інші заходять», — сказала вона.
За даними правозахисних організацій і представників опозиції, у білоруських в’язницях із політичних мотивів досі утримують понад 900 людей.
Відносини Білорусі з Україною та Росією
Тихановська також попередила, що додаткові доходи від експорту можуть спрямувати на розвиток військової інфраструктури.
Білорусь залишається одним із найближчих союзників Росії. На початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року Мінськ дозволив російським військам використати територію країни для наступу на північ України.
Київ неодноразово застерігав Мінськ від активнішої участі у війні Росії та продовжує стежити за військовою активністю поблизу білоруського кордону.
Тихановська балотувалася проти Лукашенка на президентських виборах 2020 року, офіційні результати яких викликали масові протести.
Після жорстокого придушення опозиції вона була змушена залишити Білорусь.
Тихановська закликала західні уряди й надалі домагатися звільнення ув’язнених, не послаблюючи загального тиску на Мінськ.
У понеділок схожу позицію висловила Литва. Міністр закордонних справ Кястутіс Будріс заявив, що ЄС не має підстав пом’якшувати санкції, доки в Білорусі тривають репресії, а режим Лукашенка підтримує російську війну проти України.
На відміну від ЄС, Вашингтон останнім часом почав скасовувати окремі санкції проти Білорусі. Водночас і США, і європейські країни підтримують зусилля зі звільнення білоруських політв’язнів.
«Ми повинні й надалі проводити тверду й принципову політику щодо режиму Лукашенка та підтримувати білоруський народ», — підсумувала Тихановська.
Білорусь — нова Канада?
Трамп шукає білоруську заміну канадському калію саме тоді, коли торговельні відносини між США та Канадою дедалі більше погіршуються. Дотепер Канада була головним постачальником цієї сировини на американський ринок.
За кілька днів до оголошення про можливу угоду з Білоруссю адміністрація Трампа доручила федеральним відомствам поступово відмовлятися від закупівлі товарів канадського походження.
У Вашингтоні це рішення пояснили торговельними правилами Канади, які вважають дискримінаційними.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні тим часом намагається розширити економічну та стратегічну співпрацю з Європою, щоб зменшити залежність країни від ринку США.
16 вересня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала відкрити Канаді шлях до статусу першого «асоційованого члена» ЄС. Нині такого формату членства не існує.
«Ми перейдемо від CETA — Всеосяжної економічної і торговельної угоди — до Альянсу майбутнього», — заявила фон дер Ляєн. Нове партнерство, за її словами, має охопити виробництво, оборону, енергетику, критично важливу сировину, штучний інтелект та економічну безпеку.
Трамп назвав цю пропозицію «сміховинною» і пригрозив Європі «дуже високими митами», якщо вирішить, що така домовленість суперечить інтересам США.
