Попри заяви Китаю та Росії про партнерство у протистоянні США та їхнім союзникам, в енергетичній співпраці між країнами залишаються розбіжності, – пише The Atlantic Council.
Після вторгнення Росії в Україну Європа поступово скорочує закупівлі російського газу. Москва сподівається компенсувати ці втрати продажами Китаю, проте Пекін наполягає на власних умовах.
Як зазначено в матеріалі, 31 серпня Володимир Путін прибув на саміт Шанхайської організації співробітництва в Бішкеку. Він розраховував обговорити із Сі Цзіньпіном проєкт газопроводу «Сила Сибіру-2», яким із арктичного регіону Росії до Китаю планують транспортувати до 50 мільярдів кубічних метрів газу на рік.
Завершення проєкту подвоїло б нинішню потужність газопроводів між країнами та допомогло Росії частково компенсувати втрату прибутковішого європейського ринку. Однак, за оцінкою авторів матеріалу, Путіну знову не вдалося отримати згоду Сі Цзіньпіна.
«Трубопровід залишається в глухому куті, а Пекін вимагає низьких цін на газ, подібних до значно субсидованого внутрішнього тарифу Росії. Якщо Москва погодиться,
їй буде важко вийти на беззбитковість. Очевидна нездатність Путіна отримати підтримку Сі Цзіньпіна щодо стратегічно важливого трубопроводу посилює міжнародне сприйняття того, що вторгнення в Україну звело Росію до статусу молодшого партнера Китаю», – зауважують автори матеріалу.
Китай може чекати на вигідніші умови, поки економічні та геополітичні позиції Росії слабшають. Пекін має й інших постачальників газу, зокрема Австралію, Катар, Малайзію та Туркменістан. Після зустрічі Трампа й Сі у травні 2026 року Китай також відновив закупівлі скрапленого природного газу у США.
Для Росії знайти покупця, який зміг би замінити європейський газовий ринок, складніше. Хоча з 2022 року низка країн, зокрема Індія, значно збільшили закупівлі російського викопного палива, Китай залишається єдиним ринком достатнього розміру для такої заміни.
«Навіть при повній потужності в 50 мільярдів кубічних метрів запропонований трубопровід замінить лише близько третини газу, який Росія раніше продавала Європі. Тим часом, схоже, європейський ринок закривається назавжди, оскільки ЄС зобов'язався припинити всі категорії імпорту російського газу протягом наступних кількох років. Іншими словами, Росії потрібна угода про трубопровід значно більше, ніж Китаю, і Пекін це знає», – йдеться в матеріалі.
Як у Європі оцінюють ризики з боку Росії та КитаюЯк раніше повідомляв УНІАН, Європа та США залишаються стратегічними партнерами, хоча торговельні суперечки й питання підтримки України ускладнюють їхні відносини. Водночас пов’язані з Росією та Китаєм ризики для Європи мають глибший характер і не обмежуються тимчасовими розбіжностями.
Ослаблення російської економіки може спонукати Кремль посилити бойові дії та мобілізацію замість пошуку компромісу. У Європі також формується спільна позиція щодо необхідності протидіяти китайським промисловим субсидіям і моделі економічного розвитку Китаю.
