Литва спільно з Польщею розробляє міжнародний план евакуації населення, який може бути застосований у разі серйозної воєнної загрози. Він передбачатиме можливість організованого переміщення через польський кордон частини жителів не лише Литви, а й сусідніх Латвії та Естонії. Ключову роль у цьому сценарії відводять Сувальському коридору — єдиному сухопутному маршруту, що з'єднує країни Балтії з іншими державами НАТО та ЄС.
Про підготовку плану повідомив директор литовського Національного центру управління кризовими ситуаціями Вілмантас Віткаускас. За його словами, литовські та польські фахівці вже аналізують процедури перетину кордону, транспортні потоки, пропускну спроможність доріг та можливості інфраструктури. Остаточний документ планують підготувати після узгодження механізмів між Варшавою та Вільнюсом.
Литва вже має внутрішній план евакуації населення. Тепер завдання полягає у створенні міжнародного механізму, який дозволить діяти у ситуації, коли евакуація в межах самої країни буде недостатньою або частину населення доведеться переміщувати на територію Польщі.
Віткаускас пояснив, що у разі наближення воєнної загрози режим роботи кордону може суттєво змінитися. Зокрема, може бути відновлений посилений прикордонний контроль. Одним із його завдань буде не лише організація евакуації цивільного населення, але й забезпечення мобілізаційних заходів та недопущення виїзду людей, які займають критично важливі посади й мають залишатися в країні для виконання своїх функцій.
За такого сценарію на литовсько-польському кордоні можуть одночасно опинитися тисячі автомобілів та значна кількість людей. Саме тому влада двох держав хоче заздалегідь визначити порядок руху транспорту, місця пропуску людей, маршрути евакуації та механізми взаємодії між прикордонниками, поліцією, військовими, рятувальними службами й місцевою владою.
До опрацювання сценарію залучена польська делегація приблизно з 20 представників різних державних установ. Фахівці мають виявити потенційні проблеми та визначити, які зміни необхідно внести до інфраструктури.
Окремим питанням стане організація автомобільного руху. За словами Віткаускаса, за надзвичайних обставин може знадобитися переведення окремих доріг у режим одностороннього руху,
щоб максимально збільшити їхню пропускну спроможність у потрібному напрямку. Одночасно необхідно залишити маршрути для руху військової техніки, рятувальників, медиків та постачання необхідних ресурсів.
Також фахівці перевірятимуть стан мостів та іншої транспортної інфраструктури. За результатами оцінки можуть бути визначені об'єкти, які необхідно посилити або модернізувати. Це означає, що підготовка міжнародного евакуаційного плану може вимагати додаткових інвестицій у дороги, мости та прикордонну інфраструктуру.
Сувальський коридор стане ключовим маршрутом
Особливу увагу Литва та Польща приділяють Сувальському коридору. Це ділянка польсько-литовського прикордоння між російською Калінінградською областю на заході та Білоруссю на сході. Через неї проходить основний сухопутний зв'язок Литви, Латвії та Естонії з Польщею та рештою території НАТО.
У мирний час цей маршрут має велике економічне та транспортне значення. У кризовій ситуації він одночасно може знадобитися для переміщення цивільного населення, перекидання союзних військ, доставки боєприпасів, пального,
продовольства та іншого забезпечення.
Саме поєднання цивільних і військових транспортних потоків є одним із питань, які мають відпрацювати польські та литовські фахівці.
Сувальський коридор давно розглядається військовими планувальниками як стратегічно важлива ділянка східного флангу НАТО. Його значення пояснюється географією: сухопутний зв'язок країн Балтії з іншою частиною Альянсу проходить між територіями Росії та Білорусі.
Підготовка евакуаційного механізму відбувається в межах масштабніших навчань у Литві. Під час них перевіряють готовність державних структур реагувати на різні кризові сценарії, серед яких гібридні атаки, кібератаки, диверсії та дезінформаційні кампанії. За даними TVP World, до навчань залучені близько 3000 представників державних установ, компаній і громадських організацій, а також приблизно 1000 добровольців.
При цьому підготовка такого плану сама по собі не означає, що влада Литви чи Польщі заявляє про неминучість війни або готується до конкретної евакуації населення. Йдеться про попереднє кризове планування та створення механізмів, які можуть бути використані у разі виникнення відповідної загрози.
Безпекова ситуація залишається одним із головних питань для держав Балтії. Литва межує як із Білоруссю, так і з Калінінградською областю Росії та паралельно посилює захист критичної інфраструктури. Зокрема, поблизу Калінінградської області будується укріплена електрична підстанція, обладнання якої додатково захищають від можливих атак безпілотників і диверсій.
Таким чином, міжнародний план має доповнити вже наявну литовську систему евакуації. Після завершення тестування Варшава та Вільнюс мають визначити конкретні маршрути, порядок перетину кордону, необхідні зміни транспортної інфраструктури та механізм прийому евакуйованих.
