Колишнього керівника Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Ауґуста Ганнінґа затримали за підозрою у шпигунстві та спробі державної зради. Наразі німецька прокуратура не повідомляє, на користь якої іноземної держави він міг діяти. Водночас Ганнінґ протягом років мав низку контактів із російськими політичними та бізнесовими колами.
Про це пише DW.
За даними німецької прокуратури, 80-річного Ганнінґа затримали 6 жовтня. Разом із ним під варту взяли його колишнього підлеглого Манфреда Д. Слідство вважає, що через нього ексглава BND роками отримував секретні документи — загалом близько двох тисяч. Також Ганнінґа підозрюють у підготовці досьє для співробітника іноземної спецслужби та передачі політичної інформації представнику іншої розвідки.
Які саме держави могли отримувати цю інформацію, офіційно не повідомляється. Німецькі ЗМІ, зокрема Süddeutsche Zeitung, стверджують, що Росія, ймовірно, не є стороною цієї справи. Водночас увагу привертають давні контакти Ганнінґа з Москвою.
Ганнінґ очолював BND у 1998–2005 роках. У березні 2000 року він особисто відвідав Чечню під час другої чеченської війни.
Його поїздка припала на президентські вибори в Росії, перемогу на яких здобув Володимир Путін. За даними німецьких ЗМІ, дозвіл на візит німецького розвідника до Чечні особисто погоджував Путін.
У 2005 році Ганнінґ також був присутній на показі мод за участю російських моделей у посольстві РФ у Берліні.
Після завершення роботи на державній службі його ім’я неодноразово фігурувало у контексті російського бізнесу. У 2012 році Ганнінґ дав свідчення на користь російського олігарха Олега Дерипаски під час судового спору в Лондоні з Михайлом Чорним. За даними Der Spiegel, у своїх свідченнях колишній глава BND розповідав, зокрема, про розслідування щодо російської організованої злочинності в Німеччині.
У 2016 році Ганнінґ відвідав конференцію фонду «Діалог цивілізацій», заснованого колишнім главою РЖД Володимиром Якуніним, якого німецькі ЗМІ називали наближеним до Путіна.
Водночас Ганнінґ мав зв’язки не лише з російським бізнесом. Він входив до наглядової ради латвійського PNB Banka, що належав російсько-британському бізнесмену Григорію Гусельникову. У 2021 році в Латвії проти Ганнінґа та колишнього генсека НАТО Андерса Фога Расмуссена подали позов на понад 30 мільйонів євро у справі про банкрутство банку.
Останніми роками Ганнінґ також регулярно виступав у німецьких медіа як експерт. Зокрема, він висловлював припущення, що за вибухами на газопроводах «Північний потік» могли стояти Україна та Польща. У Варшаві ці заяви назвали неправдивими.
Затримання колишнього керівника BND стало безпрецедентним скандалом для німецької розвідки. На тлі справи в Німеччині вже лунають заклики обмежити можливість колишніх керівників спецслужб після звільнення працювати консультантами та лобістами.
Наразі слідство не розкриває, якій саме іноземній державі могли передаватися секретні матеріали та політична інформація.
Фото - Ексглава зовнішньої розвідки Німеччини Ауґуст Ганнінґ/Michael Kappeler/dpa/picture alliance
