За кордоном

Італія направляє до Мілана 500 військових після масових заворушень

20 жов•NV

Уряд Італії направляє до Мілана 500 військовослужбовців після того, як протести через високу вартість життя переросли в сутички з поліцією, вандалізм і мародерство. Влада пообіцяла жорстко реагувати на заворушення. Посилені заходи безпеки планують запровадити напередодні нових демонстрацій, запланованих на суботу.

Про це 20 жовтня повідомила газета The Guardian.

Кабінет прем'єр-міністерки Джорджі Мелоні також має намір прискорити ухвалення нових обмежень. Серед пропозицій — розширення можливостей превентивного ув’язнення неповнолітніх, боротьба з молодіжними бандами та заборона зібрань за участю людей, яких вважають загрозою громадському порядку.

Читайте також:

«Таке враження, ніби у нас війна». Що сталося у Франції, що це за хвиля бунтів, хто грабував центр Парижа і паплюжив інші міста Під час заворушень у суботу та неділю молодь в капюшонах підпалювали сміттєві баки, громили магазини й розбивали вітрини, зокрема в районі собору Дуомо. Поліція застосувала сльозогінний газ і водомети, щоб розігнати агресивні групи, які відокремилися від спочатку мирної акції протесту.

За даними поліції, правоохоронці затримали 271 людину. Із них 32 заарештували, зокрема 23 неповнолітніх і 13 іноземців. Ще 28 осіб передали судовим органам.

Як повідомляє агентство ANSA, один із запропонованих заходів безпеки стосується молодих людей — нащадків іммігрантів, яких у країні називають «маранза». Цим сленговим терміном позначають молодіжні банди, учасники яких часто походять із маргіналізованих районів.

Через побоювання нових заворушень низка магазинів люксових брендів у модному районі Мілана залишилася зачиненою. Зокрема, Chanel, Tiffany та Dior прибрали товари з вітрин як запобіжний захід.

Серед пограбованих закладів також були магазини спортивних товарів Decathlon та Arc’teryx, а також салон оператора мобільного зв’язку Vodafone.

17 жовтня в Італії відбулися масові протести проти зростання вартості життя, підвищення цін на пальне та податкового тиску. Зіткнення з поліцією відбувались у Мілані, Турині, Болоньї та Бергамо.

На протести відреагувала прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні. Вона написала у соцмережах, що люди мають право виходити на демонстрації,

але не підпалювати міста. І заявила, що «організовані групи правопорушників скористалися протестами, щоб сіяти хаос, нападати на тих, хто відповідає за безпеку, та тримати цілі міста в заручниках».

Читайте також:

«Як французи могли так вчинити із Францією?»: Макрон звернувся до нації після масових протестів Віцепрем'єр Маттео Сальвіні назвав учасників протестів маргіналами. «Невже й досі знайдуться ті, хто їх захищатиме й виправдовуватиме?» — написав він у Х.

У вихідні 17−18 жовтня у Франції також відбулись загальнонаціональні масові протести проти зростання вартості життя, цін на пальне та за покращення умов доступу до освіти. Було заарештовано понад 2400 осіб, а світ шокували кадри пожеж, мародерства та спаплюжених пам’яток у центрі Парижа, Ліона, Марселя, Ліможа та інших великих міст країни.

газ, vodafone, Заклад

Читайте ще