П’ятеро європейських комісарів попередили, що запропоноване скорочення зовнішнього бюджету ЄС на 38 мільярдів євро створює ризик підриву глобального впливу блоку.
Про це йдеться в листі до депутатів Європарламенту, з яким ознайомилося видання Rapporteur.
«Без належних ресурсів ЄС ризикує втратити вплив на світовій арені», — написала головна дипломатка блоку Кая Каллас у відповіді депутатам, про яку вперше повідомив мовник RTÉ.
Лист підписали всі єврокомісари, відповідальні за сферу зовнішньої політики: Йозеф Сікела, Марта Кос, Дубравка Шуїця та Хаджа Лахбіб. Вони наголосили на загрозах для програм подолання бідності, кліматичних цілей та підтримки країн-кандидатів на вступ до ЄС.
Вони застерегли, що скорочення бюджету на 2028–2034 роки на понад 17%, яке спочатку запропонував виконавчий орган ЄС, матиме «серйозні наслідки» як для Євросоюзу, так і для країн усього світу.
«Зменшення ролі ЄС у цьому контексті загрожує утворенням прогалин у країнах-партнерах із драматичними наслідками для їхнього населення та на шкоду інтересам самого ЄС», — зазначили вони.
10 жовтня Дублін,
який наразі головує в Раді ЄС, представив компромісний проєкт бюджету, запропонувавши скоротити витрати загалом на 159 мільярдів євро, щоб узгодити протилежні вимоги європейських столиць і зрушити переговори з мертвої точки.
Найбільші скорочення торкнулися фонду конкурентоспроможності (мінус майже 13%, або 75 млрд євро) та інструменту зовнішньої політики, який пропонують урізати на понад 17% (майже 38 млрд євро), через що ірландське головування стикнулося з критикою навіть усередині власної країни.
Ця хвиля критики пролунала в момент, коли два комітети Європейського парламенту в понеділок у Страсбурзі проголосували за вимогу виділити додаткові 25 мільярдів євро на зовнішньополітичний бюджет понад запропоновані Єврокомісією 200 мільярдів євро.
«“Глобальна Європа” — це суперсила ЄС у сфері зовнішньої політики та політики розвитку», — заявив після голосування співдоповідач комітету з питань розвитку Роберт Бєдронь. Він додав, що недостатнє фінансування цього інструменту в майбутньому обернеться «значно дорожчими наслідками».
Оскільки група «ощадливих» країн наполягає на ще глибшому урізанні витрат, а ширша коаліція прихильників політики згуртування прагне зберегти фінансування традиційних програм, очікується, що президент Європейської ради Антоніу Кошта візьме на себе доведення угоди до кінця та представить новий компромісний варіант найближчими тижнями.
