Західні медіа продовжують розслідувати серію диверсій та терористичних актів, які явно здійснюють Москва та її агенти.
Основний висновок, який можна зробити, полягає в тому, що така активність Москви в Європі наростатиме, її метою є ослаблення та/або припинення європейської підтримки України, а невдалий теракт в аеропорту Лейпцига став знаковою відправною точкою в низці диверсій та терактів.
Зокрема, цій темі присвячена остання публікація в американському виданні The Wall Street Journal, у якій, поряд з очевидними речами, містяться деякі нові важливі нюанси.
З посиланням на анонімні джерела у спецслужбах стверджується, що Путін віддав наказ про нову хвилю атак проти країн НАТО.
Нагадаємо, що на початку серпня український транспортний літак Ан-124 «Руслан», який використовується для доставки військової допомоги Україні та був припаркований на аеродромі у східній Німеччині, зазнав нападу безпілотників, начинених вибухівкою. За заявами німецьких офіційних осіб, ними керували агенти російської військової розвідки.
Один безпілотник врізався в літак, але не вибухнув.
Другий зіткнувся з іншим літаком, а третій вибухнув поблизу периметра аеропорту, як повідомляє влада. За словами слідчих, якби атака пройшла за планом, це призвело б до хаосу та жертв в одному з найважливіших європейських вантажних хабів.
Американські спецслужби заявляють, що невдала операція в аеропорту Лейпциг/Галле цього літа стала одним із перших кроків у межах активізованої кампанії саботажу та таємних операцій проти країн НАТО, санкціонованої безпосередньо Путіним, як повідомили європейські чиновники, ознайомлені з результатами розслідування.
Активізація російської кампанії відбувається на тлі того, що українські війська за підтримки Європи значною мірою змусили російську армію зайти в глухий кут на лінії фронту, завдавши їй тяжких втрат і не давши за останній рік досягти значних територіальних завоювань. Київ дедалі частіше завдає ударів по цілях у глибині Росії, зокрема по НПЗ та складах найбільшої російської компанії електронної комерції.
За словами чиновників, цього літа в Москві наростало розчарування через те, що ані бойові дії на землі, ані переговори з Вашингтоном не змусили Україну піти на поступки,
яких хотів Путін.
«Кремль розчарований тим, що переговори зі США не призвели до тієї швидкої нормалізації відносин, на яку він сподівався», — заявив Томас Грем, колишній високопоставлений чиновник США, який наразі бере участь у неформальних переговорах із Кремлем.
Помічники канцлера Німеччини Фрідріха Мерца стверджують, що якби атака на Лейпциг призвела до великої кількості жертв, вони б розглянули можливість застосування положення статті 5 Договору НАТО.
За словами західних офіційних осіб, таємні атаки Росії очолює підрозділ ГРУ — Сили спеціальних операцій. Його було створено у 2023 році в результаті злиття деяких із найнебезпечніших секретних підрозділів з метою ведення таємної війни проти Європи.
Підрозділом командує генерал-полковник Андрій Авер'янов — ветеран секретної війни, чиї агенти причетні до вбивств, отруєнь і вибухів по всій Європі. Західна розвідка пов'язала теракт у Лейпцигу з одним із начальників його підрозділу, полковником Денисом Смоляніновим, який перебуває під санкціями Європейського Союзу та Великої Британії за керівництво російськими таємними операціями в Європі.
За словами слідчих, в операції в Лейпцигу були задіяні щонайменше три дрони, начинені вибуховою речовиною «Семтекс» військового призначення та розміщені в кущах і під деревами за межами периметра аеропорту. Оснащені німецькими SIM-картами для мобільних телефонів 5G, дрони мали дистанційно керуватися через Інтернет. Співробітники німецької кіберрозвідки відстежили канал зв'язку до серверів, які раніше використовувало ГРУ.
За даними слідчих і представників спецслужб, цей теракт був частиною ширшої операції з розміщення агентів, вибухівки та зброї по всій Європі з метою завдання ударів по об'єктах, пов'язаних з Україною, і створення хаосу.
Слідчі розкрили мережі, що займалися контрабандою вибухових речовин, дронів і зброї до країн ЄС, а також виявили «безпечні будинки» та приховані підземні схованки поблизу аеропортів, підприємств-виробників зброї та інших потенційних цілей.
Німецькі слідчі вважають, що наземну логістику операції в Лейпцигу координував Олег Левушкін — колишній офіцер, завербований ГРУ після винесення йому обвинувального вироку у кримінальній справі.
За даними слідчих і співробітників спецслужб, Левушкін керував кількома білоруськими агентами, які перевозили вибухові речовини через кордони, збирали дрони та встановлювали їх для проведення атаки.
Мережа використовувала Сербію як логістичний вузол для переправлення модифікованих дронів і вибухових пристроїв до Німеччини. Вибухову речовину «Семтекс» військового призначення контрабандою ввозили в повторно запечатаних банках, оснащених детонаторами. За словами слідчих, додані сталеві пластини перетворювали ці пристрої на осколкові бомби, призначені для розкидання смертоносних уламків.
Сербська влада заарештувала сімох підозрюваних, зокрема громадянина з подвійним російсько-сербським громадянством, яких звинуватили в приналежності до організованого угруповання, що займалося закупівлею та зберіганням вибухових речовин і дронів перед їх відправкою до країн ЄС.
За два дні до теракту в Лейпцигу Левушкін та принаймні один білоруський спільник вилетіли з Німеччини до Сербії, а звідти — до Росії.
Після невдалиго теракту один із кремлівських чиновників, який виступав у ролі неформального посередника у відносинах з урядом Німеччини,
зв'язався зі своїм колегою в Берліні, як повідомили джерела, знайомі з перебігом переговорів. Він попередив, що Лейпциг не стане останнім місцем атаки.
Як випливає з внутрішніх документів Бундесверу, з якими ознайомилося німецьке видання Suddeutsche Zeitung, німецькі військові вперше класифікували російську загрозу як «значну».
До цього призвело виявлення розбитого безпілотника та консервної банки з потужною вибухівкою неподалік авіабази Вунсторф.
Конструкція безпілотника виявилася схожою на конструкцію начиненого вибухівкою безпілотника в аеропорту Лейпцига.
Якщо інцидент у Лейпцигу ще можна було розцінювати як непряму загрозу Бундесверу, то після інциденту у Вунсторфі вельми ймовірно, що Бундесвер сам став безпосередньою ціллю.
У Вунсторфі базуються військово-транспортні літаки A400M, які перевозять військових і техніку. Авіабаза відіграє важливу роль у постачанні Бундесверу в усьому світі.
Як зазначається, застосувавши безпілотники «як засіб кінетичного впливу», Росія «перетнула раніше передбачувану червону лінію, пов'язану з наміром заподіяти шкоду із застосуванням кінетичних засобів та/або засобів, здатних призвести до загибелі людей», як щодо Німеччини, так і Бундесверу.
До цього військові в Німеччині припускали наявність підвищеного ризику диверсій передусім у місцях підготовки українських військових, а також на військово-морських базах і верфях. Тепер з'ясувалося, що під загрозою можуть перебувати інші об'єкти Бундесверу. Згідно з прогнозом, базованим на розвідданих, «слід очікувати ескалації в найближчому майбутньому».
Бундесвер посилює захист своїх об'єктів і особового складу.
