У суботу по всій Франції спалахнули сутички, коли протестувальники знову вийшли на вулиці. Це сталося через тиждень після протестів, які переросли в насильство та викликали реакцію з боку сил безпеки під керівництвом президента Емманюеля Макрона. Нині він намагається відновити порядок.
Поліція затримала майже тисячу людей. Правоохоронці зіткнулися з «надзвичайно високим рівнем насильства» з боку одягнених у чорне «ультралівих» екстремістів, повідомив міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс.
Загони спецпризначення застосували сльозогінний газ проти протестувальників у столиці, а також у Марселі, Ліоні, Бордо, Ліллі, Тулузі, Монпельє та Нанті.
За словами Нуньєса, двоє людей отримали «серйозні» поранення: один чоловік у Тулузі, якому, за повідомленнями, відірвало пальці, та ще одна людина у Клермон-Феррані. Він не надав подробиць щодо жодного з цих випадків.
Влада залучила 70 тисяч правоохоронців по всій країні, щоб забезпечити порядок під час нових маршів проти зростання вартості життя.
Сутички сталися через тиждень після заворушень, під час яких учасники протестів пошкодили громадські будівлі,
пограбували сотні магазинів. Тоді заарештували 2 700 людей. Події загострили ситуацію в країні за пів року до президентських виборів, на яких обиратимуть наступника Макрона.
Нуньєс зазначив, що результати суботніх подій були «позитивнішими», ніж тиждень тому: на вулицях було більше поліцейських, які діяли оперативніше, проводили більше перевірок перед початком демонстрацій та краще захищали підприємства.
Однак у суспільстві панує широке обурення щодо дій уряду, спрямованих на придушення протестів. Їх сприймають як посягання на право на протест.
Поліція бореться з «бунтівниками»
За різними оцінками влади та профспілки CGT, яка організовувала акції, у суботніх демонстраціях по всій країні взяли участь від 410 000 до 800 000 людей.
За даними цих джерел, у головній ході в Парижі взяли участь від 110 000 до 250 000 учасників.
Уряд Макрона віддав наказ поліції не допустити протестувальників до центрів міст, де розташовані магазини. У Парижі та деяких інших містах у певних районах ввели часткову комендантську годину.
Президент Франції наказав заборонити демонстрації, організовані не профспілками.
У Парижі головна демонстрація минула переважно мирно. Багато магазинів закрили вікна дерев’яними щитами, побоюючись мародерства, а Лувр і Музей д’Орсе цього дня не працювали.
За останнім розпорядженням влади марш перенесли на південно-східну околицю столиці.
Однак згодом, коли натовп розходився, спалахнули сутички. Нуньєс звинуватив у цьому «500 бунтівників», що йшли в кінці колони.
Журналісти AFP бачили, як поліція кілька разів йшла в атаку, застосовуючи сльозогінний газ та кийки проти деяких, переважно молодих, демонстрантів.
«Вони просто збивали людей з ніг, розумієте, били демонстрантів», — розповів AFP один із демонстрантів, який назвався Девідом. У нього на обличчі текла кров від удару кийком.
Ультраправі проти ультралівих
Тисячі демонстрантів у західному місті Нант прорвали кордони поліції, яка застосовувала сльозогінний газ і водомети, щоб дістатися до центру міста. Про це повідомив журналіст AFP.
23-річна Емма, яка вийшла на мітинг у північно-західному місті Ренн, засудила заборони на демонстрації та «репресії» проти протестів учнів середніх шкіл, які вимагають кращих умов навчання.
Йдучи під дощем на чолі протестної ходи в Ліллі на півночі Франції, 47-річна Дельфіна заявила: «Ні президент, ні погода не завадять мені вийти на демонстрацію».
У Ліоні поліція застосувала сльозогінний газ, щоб розігнати близько 1 000 людей, які зібралися на півдні міста.
«Якщо вони забороняють протести, це означає, що ми дедалі більше наближаємося до фαшиcτського, диктаторського режиму», — сказав один із 20-річних протестувальників у Ліоні, який назвав лише своє ім’я — Сілем.
У південних містах Канни і Монпельє активісти крайніх правих зіткнулися з «ультралівими бойовиками». Це, за словами влади, стало безпрецедентним випадком.
За даними поліції, на околицях маршів у Марселі та Греноблі відбувалися пограбування.
«Жовті жилети», які вісім років тому влаштовували деструктивні протести проти Макрона, закликали до нових демонстрацій 31 жовтня за «свободу протестувати».
Кандидат у президенти від крайніх лівих Жан-Люк Меленшон, який брав участь у марші в Парижі, заявив, що цей рух «буде повторюватися щотижня».
Протест проти Ле Пен
Напруження посилилося після мітингу в Орлеані,
який організувала партія «Національний фронт» лідерки ультраправих Марін Ле Пен, щоб розпочати свою передвиборчу кампанію на президентських виборах.
Тисячі контрпротестувальників пройшли маршем містом, скандуючи антифαшиcτські гасла.
Заворушення по всій Франції підкреслили напружену політичну атмосферу напередодні виборів, у яких Ле Пен лідирує в опитуваннях.
Інфляція у Франції, що особливо впливає на вартість палива, різко зросла з початку війни на Близькому Сході в лютому.
«Я спробую вселити трохи оптимізму», — заявила Марін Ле Пен напередодні своєї першої великої передвиборчої промови, запланованої на неділю. Вона балотується в президенти вже вчетверте й позиціонує себе як кандидатку, яка виступає за закон і порядок.
Протести також спалахнули в Італії, Бельгії, Іспанії та Португалії. Їхні причини різні, хоча деякі мають спільні проблеми — проблеми інфляції та освіти.
