За кордоном

В Ізраїлі проходять парламентські вибори: що поставлено на карту і які шанси у блоку Нетаньягу

27 жов•OBOZ.UA

У вівторок, 27 жовтня, в Ізраїлі розпочалися парламентські вибори. За прогнозами, блок прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньягу може отримати від 49 до 55 місць у Кнесеті – менше ніж 61 мандат, необхідний для формування уряду.

Як повідомляє CNN, це перші загальнонаціональні вибори в країні після нападу ХАМАС 7 жовтня 2023 року, який став найбільшим провалом ізраїльської системи безпеки в історії. Після цього Ізраїль вів бойові дії в секторі Гази та Лівані, а згодом вступив у конфлікт з Іраном.

Хто має шанси на перемогуУ виборах беруть участь 36 партій, однак до Кнесету пройдуть лише ті, що подолають прохідний бар'єр у 3,25%. За прогнозами соціологів, місця в парламенті можуть здобути від 11 до 13 політичних сил.

Основна боротьба розгорнулася між правою партією "Лікуд" на чолі з Нетаньягу та новою центристською партією "Яшар", яку очолює колишній начальник Генерального штабу Армії оборони Ізраїлю Гаді Айзенкот.

За опитуванням Channel 12, "Яшар" може отримати 23 місця в Кнесеті, а "Лікуд" – 21. Натомість телеканал Channel 14, який підтримує Нетаньягу, прогнозує його партії 30 мандатів,

тоді як політсила Айзенкота може здобути близько 20. Водночас в опитуваннях щодо того, хто краще підходить на посаду прем'єр-міністра, Айзенкот стабільно випереджає чинного главу уряду.

Для формування уряду необхідно заручитися підтримкою щонайменше 61 депутата тому навіть високий результат окремої партії не гарантує перемоги. Вирішальними стануть коаліційні переговори, які можуть тривати тижнями або навіть місяцями.

До блоку Нетаньягу, крім "Лікуду", входять дві ультраправі партії на чолі з Бецалелем Смотричем та Ітамаром Бен-Гвіром, а також дві ультраортодоксальні політичні сили. За прогнозами, сукупно вони можуть отримати від 49 до 55 місць у Кнесеті.

Опозиційні партії представлені ширшим колом політичних сил, однак не змогли висунути єдиного кандидата на посаду прем'єр-міністра. Серед них – політсили колишнього глави уряду Нафталі Беннета, ексміністра оборони Авігдора Лібермана та "Демократи" на чолі з Яїром Голаном. Водночас Беннет і Ліберман також претендують на посаду глави уряду.

За такого розподілу сил сформувати стабільну парламентську більшість може бути складно.

Серед можливих сценаріїв – створення уряду меншості, формування коаліції національної єдності або проведення нових виборів.

Що може вплинути на результатиВажливим чинником стане явка виборців, зокрема серед арабського населення Ізраїлю, яке становить близько 20% громадян країни. На виборах 2022 року проголосували 53,2% арабських виборців, тоді як загальна явка становила 70,6%. Цього разу соціологи прогнозують, що серед арабського населення вона перевищить 60%.

На розподіл місць у Кнесеті також вплине те, які невеликі партії подолають прохідний бар'єр. Зокрема, ризикують не пройти до парламенту партія "Релігійний сіонізм" на чолі зі Смотричем і нова права політична сила, яку очолює колишній високопоставлений військовий Офер Вінтер.

Важливими можуть виявитися й голоси ізраїльтян, які живуть за кордоном. За офіційними даними, за межами країни перебувають близько 810 тис. із 7,3 млн громадян, які мають право голосу. Оскільки голосувати за кордоном можуть лише дипломатичні працівники, тисячі інших ізраїльтян планують повернутися на батьківщину, щоб узяти участь у виборах.

Які питання визначатимуть вибір ізраїльтянСеред ключових тем виборчої кампанії – економічна ситуація, безпека, відповідальність за провал 7 жовтня 2023 року та призов ультраортодоксальних чоловіків до армії.

За опитуванням Channel 12, 21% виборців вважають головною проблемою економіку та вартість життя На другому місці – призов ультраортодоксальних чоловіків (17%), далі йдуть провал системи безпеки 7 жовтня (14%) і війна з Іраном (10%).

Водночас пріоритети виборців залежать від їхніх політичних поглядів. Прихильників блоку Нетаньягу найбільше непокоїть війна з Іраном, тоді як для опозиційного електорату на першому місці – питання відповідальності за провал 7 жовтня.

Нетаньягу роками обіцяв гарантувати безпеку Ізраїлю, однак після нападу ХАМАС відмовляється брати на себе особисту відповідальність за провал. Він також відкидає вимоги створити державну слідчу комісію для розслідування обставин трагедії. Опоненти прем'єра зробили це питання одним із центральних у передвиборчій кампанії.

Війна зачепила й родину Айзенкота: у грудні 2023 року в секторі Гази загинув його 25-річний син Галь.

Крім того, опозиційні партії включили до своїх виборчих списків резервістів, які воювали в Газі та Лівані.

Ще одне гостре питання – призов ультраортодоксальних чоловіків, які тривалий час мали звільнення від військової служби. Їхні політичні представники прагнуть зберегти ці пільги, попри те що ізраїльська армія повідомляє про нестачу понад 12 тис. військовослужбовців. Натомість усі опозиційні партії виступають за загальний військовий обов'язок.

Як вибори вплинуть на політику щодо палестинцівУряд Нетаньягу проводив жорстку політику щодо палестинців. Бецалель Смотрич виступав за розширення ізраїльських поселень на окупованому Західному березі річки Йордан і затримував передання податкових надходжень Палестинській адміністрації. Ітамар Бен-Гвір, зі свого боку, домагався суворіших покарань для палестинських ув'язнених і жорсткіших заходів щодо палестинців загалом.

Обидва політики виступали проти припинення війни в секторі Гази, підтримували створення там ізраїльських поселень і закликали до анексії Західного берега.

Якщо Нетаньягу збереже владу за підтримки нинішніх партнерів, цей курс, імовірно, триватиме. Смотрич прагне скасувати угоди в Осло та ліквідувати Палестинську адміністрацію,

тоді як Бен-Гвір закликає до виїзду палестинців із сектора Гази та Західного берега.

Водночас прихід опозиції до влади навряд чи призведе до кардинальної зміни політики Ізраїлю. Айзенкот, як і Нетаньягу, виступає проти створення палестинської держави, а до потенційної коаліції можуть увійти й інші праві сили, які не підтримують поступок палестинцям.

Однак уряд без Бен-Гвіра та Смотрича міг би активніше протидіяти насильству з боку ізраїльських поселенців і охочіше розглядати ініціативи США та інших країн регіону.

Міжнародні наслідкиВійни в секторі Гази та Лівані, конфлікт з Іраном і насильство з боку ізраїльських поселенців посилили міжнародну ізоляцію Ізраїлю. Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Нетаньягу за звинуваченнями у воєнних злочинах у Газі, що обмежує його можливості відвідувати більшість європейських країн.

Перед виборами Нетаньягу підтримав президент США Дональд Трамп. Водночас результати опитування Pew Research Center, проведеного в березні 2026 року, засвідчили негативне ставлення до Ізраїлю серед 60% дорослих американців. Ще 59% опитаних заявили,

що мало або зовсім не довіряють Нетаньягу в питаннях міжнародної політики.

Велика Британія, Франція та Канада визнали Палестинську державу. Крім того, вони запровадили санкції й торговельні обмеження щодо ізраїльських поселень та осіб, причетних до насильства з боку поселенців. Бен-Гвір і Смотрич також опинилися під персональними санкціями та обмеженнями на в'їзд до низки західних країн.

Якщо Нетаньягу знову сформує уряд із нинішніми партнерами, міжнародний тиск на Ізраїль, імовірно, посилиться. Перемога опозиції могла б послабити напруженість у відносинах із західними союзниками, однак кардинальної зміни зовнішньої політики країни очікувати не варто.

Раніше OBOZ.UA повідомляв, що в неділю, 25 жовтня, за два дні до парламентських виборів, Біньямін Нетаньягу опублікував у соцмережі X згенероване штучним інтелектом зображення ядерного вибуху над Тель-Авівом. Прем'єр-міністр назвав Іран екзистенційною загрозою для Ізраїлю та наголосив, що результати голосування матимуть важливе значення для безпеки країни.

Він закликав ізраїльтян відкласти політичні суперечки й зосередитися на іранській загрозі. За словами Нетаньягу, якщо Іран отримає ядерну зброю, всі інші питання втратять значення.

суд, газ, прогноз, Береза, курс

Читайте ще