За кордоном

Вибори в Ізраїлі загрожують новою війною з Іраном: Нетаньяху ризикує втратити владу

27 жов•Експерт

В Ізраїлі 27 жовтня відбуваються парламентські вибори, які можуть завершити багаторічне правління прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньяху. На тлі загрози втрати влади зростає ризик нового військового загострення з Іраном, яке може вплинути на ціни на пальне та постачання озброєння Україні.

Про можливе відновлення ударів по Ірану пише The New York Times.

Ізраїль уперше після нападу ХАМАС 7 жовтня 2023 року обирає новий парламент. Голосування проходить після тривалого періоду воєн, протистояння з Іраном і загострення внутрішніх політичних суперечностей, які суттєво послабили позиції чинного прем'єра.

Головна інтрига виборів полягає в тому, чи зможе Нетаньяху втримати посаду, яку він із перервами обіймає вже понад два десятиліття. Проти його партії «Лікуд» виступають чотири опозиційні сили, об'єднані прагненням змінити керівництво країни.

За результатами опитування Maariv, владний блок може отримати 48 місць у 120-місному Кнесеті. Опозиційним партіям прогнозують 54 мандати, а ще 18 можуть дістатися політичним силам, які не належать до жодного з двох таборів.

Для парламентської більшості необхідний 61 депутатський мандат.

За таких показників жоден із головних політичних блоків не має достатньої підтримки для самостійного формування стійкої коаліції.

До чинного владного табору, крім «Лікуду», належать релігійні та праві партії ШАС, «Яхадут а-Тора» й «Оцма Єгудіт». На межі проходження до парламенту перебуває також політична сила «Релігійний сіонізм — Зегут».

Опозицію представляють альянс «Разом» Нафталі Беннета та Яїра Лапіда, партія «Наш дім Ізраїль» Авігдора Лібермана, центристська «Яшар» Гаді Айзенкота та лівоцентристські «Демократи». Попри суттєві ідеологічні відмінності, ці сили виступають проти продовження правління Нетаньяху.

Ситуацію ускладнює значна похибка соціологічних опитувань, яка може сягати 4,5%. Політтехнологиня Анна Магіна звернула увагу, що більшість досліджень охоплюють лише 500–1000 респондентів, тоді як виборчий бар'єр в Ізраїлі становить 3,25%.

Вирішальним чинником може стати явка виборців. За оцінками експертів, за участі близько 80% громадян опозиція матиме теоретичну можливість отримати більшість, хоча такий розвиток подій не гарантований.

Окрему роль відіграють невеликі партії,

які балансують на межі проходження до Кнесету. Серед них — «Амха Ісраель» Офера Вінтера та блок резервістів і економістів, результати яких можуть вплинути на розподіл парламентських місць.

Нетаньяху та його союзники намагалися переконати дрібні політичні сили відмовитися від участі у виборах. За інформацією ізраїльських політичних співрозмовників, їм пропонували майбутні посади та співпрацю, однак напередодні голосування жодна з цих партій не зняла своєї кандидатури.

Для прем'єра важливо не лише отримати найбільше депутатських місць, а й не допустити формування опозиційної більшості. Якщо новий уряд не вдасться сформувати, Нетаньяху зможе залишатися керівником перехідного кабінету під час подальших політичних переговорів.

Опозиція також має внутрішні суперечності. Її учасники по-різному ставляться до співпраці з арабськими партіями, ролі релігії в державі, призову ультраортодоксальних євреїв до армії та врегулювання палестинського питання.

Зокрема, Авігдор Ліберман уже виступає проти союзу з арабськими політичними силами. Це може ускладнити формування більшості навіть за умови,

що противники Нетаньяху разом здобудуть значну кількість мандатів.

Додатковим чинником політичної боротьби залишаються кримінальні провадження щодо чинного прем'єра. У разі переходу влади до опозиції нова парламентська більшість може спробувати ухвалити законодавчі обмеження для політиків, проти яких висунуті кримінальні обвинувачення.

Серед можливих ініціатив — заборона обіймати посаду прем'єр-міністра особі, яка має відповідний процесуальний статус, та обмеження перебування на чолі уряду двома каденціями. Обидва законодавчі рішення могли б безпосередньо вплинути на політичне майбутнє Нетаньяху.

Водночас ситуація навколо Ірану створює ще один ризик для стабільності регіону. За повідомленнями західних медіа, ізраїльський прем'єр розглядав можливість нових авіаударів по іранській території ще в першій половині жовтня.

Повідомлялося, що американський президент Дональд Трамп виступив проти реалізації такого сценарію до виборів. Причиною могли бути політичні ризики напередодні проміжного голосування до Конгресу США, призначеного на 3 листопада.

Водночас повідомлення про можливе повернення США та Ізраїлю до обговорення ударів по Ірану після завершення виборів посилили побоювання нового військового протистояння.

Остаточного рішення про операцію публічно не оголошували.

Ізраїльський 12-й канал також повідомляв про суперечності між прем'єром і військовим командуванням щодо можливої операції. Начальник Генерального штабу Армії оборони Ізраїлю Еяль Замір, за інформацією телеканалу, вимагав належного письмового наказу, юридичного погодження та попереднього розгляду військових планів урядовим кабінетом.

На думку окремих політичних оглядачів, нове загострення могло б створити передумови для переговорів про уряд національної єдності. Такий сценарій дозволив би Нетаньяху запропонувати опозиційним партіям співпрацю під час воєнної кризи, однак наразі це залишається припущенням.

Для України розвиток ситуації має значення насамперед через протистояння з Іраном та вплив близькосхідних конфліктів на міжнародні енергетичні ринки. Попередні бойові дії в регіоні вже позначилися на цінах на пальне та доступності ракет-перехоплювачів для систем Patriot.

Ізраїльська журналістка Софі Рон-Морія вважає, що опозиційні партії загалом демонструють прихильніше ставлення до України, ніж чинна коаліція. Водночас їхні позиції щодо загроз із боку Ірану та ХАМАС не мають принципових розбіжностей із політикою Нетаньяху.

Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос також звернув увагу, що опозиційні сили не готові продовжувати війну в тому форматі, якого дотримується нинішній прем'єр. Серед можливих змін у разі приходу опозиції до влади називають активізацію діалогу з Україною щодо протидії Ірану, обмін досвідом боротьби з безпілотниками та спроби відновити відносини Ізраїлю з Європейським Союзом.

Посад, Дія

Читайте ще