У вівторок ізраїльтяни прийшли на виборчі дільниці. Була зафіксована найвища явка за останні десятиліття. Попередні екзит-поли показують незначну перевагу опозиції, але без більшості, що означає: наступний уряд сформує той, хто зможе зібрати коаліцію.
Головні соціологи країни прогнозують, що опозиційний блок на чолі з колишнім головнокомандувачем армії Гаді Ейзенкотом отримає 52 або 53 місця, а блок Нетаньягу — 50.
Арабські партії досягли значних успіхів: за даними екзит-полів, вони разом отримають 17 або 18 місць.
Ось чотири можливі сценарії:
- Коаліція
Президент Ісаак Герцог призначить кандидата, який має найбільші шанси сформувати уряд — не обов’язково партію з найбільшою кількістю місць, якою, за попередніми екзит-полами, виявилася «Лікуд» Нетаньягу.
Арабські партії Ізраїлю, зокрема «Раам», висловили готовність співпрацювати з блоком Ейзенкота, але під час передвиборчої кампанії цей табір тримав їх на відстані, сприймаючи їхню підтримку як тягар.
Однак для блоку Нетаньягу немає очевидного джерела, звідки можна було б отримати додаткові місця, оскільки деякі дрібніші праві партії не подолали виборчий бар’єр для входження до парламенту.
Переговори про формування коаліції можуть бути важкими, оскільки партії наполягають на своїх вузьких інтересах, а це може призвести до нестабільності уряду.
Після попередніх виборів у листопаді 2022 року Бенджаміну Нетаньягу знадобилося 58 днів, щоб сформувати уряд.
- Уряд меншості
За цього сценарію вирішальну роль можуть відіграти депутати від арабських партій (ця спільнота, яка загалом ідентифікує себе як палестинська, становить 20 відсотків населення Ізраїлю).
Партія «Раам», очолювана Мансуром Аббасом, стала першою арабською партією, яка увійшла до складу ізраїльського уряду в рамках недовготривалої коаліції 2021–2022 років під керівництвом Нафталі Беннета та Яіра Лапіда.
Інший арабський рух, «Об’єднаний список»,
заявив, що навряд чи одразу приєднається до коаліційного уряду, але запропонував стати «страхувальною сіткою» для будь-якої коаліції, яка усуне від влади Нетаньягу.
Політичний оглядач Таль Еловіц зазначив, що особливо висока явка арабських виборців «свідчить про сильне прагнення до партнерства».
Ейзенкот публічно навіть не розглядав таку можливість, а Нетаньягу під час своєї передвиборчої кампанії невпинно повторював єврейським виборцям, що голос за опозицію може привести до уряду арабів.
«Наразі, схоже, існує можливість формування уряду меншості на чолі з Ейзенкотом, але ситуація ще може змінитися залежно від остаточних результатів», — сказав Еловіц.
- Уряд національної єдності
Ізраїльські коментатори часто вказували на можливість формування уряду національної єдності, в якому Нетаньягу відмовився б від своїх провокативних ультраправих союзників, а також ультраортодоксальних партій, і об’єднався би з Ейзенкотом,
який поділяє його погляди на багато питань безпеки.
Така велика коаліція також виключала б арабські партії.
Опубліковані 16 жовтня результати опитування показали, що 55 відсотків ізраїльтян віддали би перевагу уряду національної єдності перед новими виборами, якщо голосування не дасть чіткої більшості.
Цей сценарій має нещодавній прецедент. У 2020 році Нетаньягу та Бенні Ганц (генерал у відставці, як і Ейзенкот) досягли угоди про розподіл влади після трьох виборів, що відбулися менш ніж за рік.
Угода передбачала ротацію на посаді прем’єр-міністра, але те партнерство проіснувало лише рік, і були призначені дострокові вибори.
Уряд національної єдності в нинішній ситуації стикнеться з потужною опозицією з обох боків, особливо з боку опозиційного блоку, який побудував свою кампанію навколо усунення Нетаньягу, представляючи його як нездатного керувати країною.
- Патова ситуація та нові вибори
Їх із квітня 2019 року до березня 2021 року було чотири через нездатність політиків сформувати стійку коаліцію.
На формування коаліції призначений президентом кандидат матиме 28 днів з можливим продовженням на 14 днів, хоча існують й інші процедурні шляхи, щоб запобігти негайному оголошенню нових виборів.
