За кордоном

Конституційна криза в Польщі: Навроцький заявив про захоплення державного органу та скликав консультації

31 жов•Рубрика

Президент Польщі Кароль Навроцький оголосив про термінові консультації з представниками парламентських сил через ситуацію навколо Конституційного трибуналу. Він заявив про силове захоплення державного органу та загрозу внутрішній безпеці країни.

Про це йдеться у заяві президента Польщі, яку зачитав керівник його кабінету Павел Шефернакер під час нічної демонстрації перед Конституційним трибуналом, повідомляє “ЄП” із посиланням на PAP.

Як зазначається, Навроцький назвав події навколо Конституційного трибуналу порушенням конституційного ладу Республіки Польща.

“Тієї ночі сталося порушення конституційного ладу Республіки Польща та силове захоплення конституційного державного органу“, – заявив польський президент.

Він також повідомив, що обговорив ситуацію з першим головою Верховного суду Збігнєвом Капінським. За словами Навроцького, той поділяє його позицію та не визнає законними дії осіб, які, як стверджує президент, узурпували владу в Конституційному трибуналі.

Окремо глава держави закликав відновити правопорядок і вивести служби з території трибуналу.

На тлі цих подій Навроцький вирішив залучити до обговорення представників парламентських сил.

Про скликання зустрічі Павел Шефернакер повідомив від імені президента:

“У зв’язку із загрозою внутрішній безпеці Республіки Польща я скликаю сьогодні термінові консультації за участю представників парламентських сил з метою врегулювання політичної ситуації та відновлення конституційного ладу“.

Як писала Рубрика, у Варшаві загострився конфлікт навколо Конституційного трибуналу: після рішення про відсторонення його голови Богдана Свєнчковського під будівлею суду почалися масові протести. Президент Польщі Кароль Навроцький перервав робочий візит до Сенегалу, повернувся до країни та оголосив про термінові консультації з парламентськими силами.

Очікувалося, що Навроцький зустрінеться з першим головою Верховного суду Збігнєвом Капінським. Після повернення президент заявив, що “забезпечив доступ” до Конституційного трибуналу його заступнику Бартломею Соханському.

На ситуацію відреагував і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Він заявив, що відновлення верховенства права є обов’язком влади.

“Після років беззаконня за часів правління партії «Право і справедливість» це складний,

часом болісний процес, який вимагає рішучих дій. Іншого шляху немає“, написав прем’єр у соцмережі Х.

Чому виникло протистояння навколо Конституційного трибуналу

Як пише hromadske, конфлікт навколо суду триває ще з 2015 року, коли до влади прийшла партія “Право і справедливість”. Тоді її представники призначили до Конституційного трибуналу своїх суддів, зокрема трьох — на посади, які, за висновками Європейського суду з прав людини та Суду ЄС, уже були законно заповнені. Обидві європейські судові інституції також заявляли, що польський трибунал більше не є незалежним.

Після перемоги на виборах 2023 року уряд Дональда Туска пообіцяв відновити незалежність судової системи. Однак спроби змінити наслідки реформ попередньої влади наштовхнулися на опір тодішнього президента Анджея Дуди, а згодом і його наступника Кароля Навроцького. Обидва ветували частину урядових ініціатив.

Навроцький також відмовився приводити до присяги п’ятьох суддів, яких парламент обрав після березня, заявивши про порушення під час їхнього відбору. Серед них була Анна Корвін-Пьотровська, яка згодом заявила, що очолила Конституційний трибунал.

Своєю чергою, на сторінці самого суду з’явилася заява про “незаконне захоплення вебсайту”. У ній наполягали, що керівництво установи не змінилося: головою залишається Богдан Свєнчковський, а його заступником — Бартломей Соханський. Анну Корвін-Пьотровську там назвали особою, яка “не є суддею Конституційного трибуналу”. “Усі особи, які беруть участь у цих діях, вчиняють злочин — державний переворот“, заявили на сайті суду. Суперечки навколо дій уряду Туска виникають і серед його прихильників. Частина з них вважає, що прем’єр недостатньо рішуче відновлює незалежність судової системи. Інші припускають, що нинішні кроки можуть бути спробою підвищити його популярність напередодні виборів наступного року.

переворот, суд, Посад, реформа, Дія

Читайте ще