Політично бурі струшують органи конституційної юрисдикції щоразу, коли в країні відбувається зміна влади. Так було щонайменше двічі в Україні, так повторилося вдруге й у Польщі.
Політичне протистояння навколо Конституційного трибуналу Польщі загострилося після того, як уряд спробував усунути двох його провідних суддів та домогтися притягнення їх до кримінальної відповідальності, пише «Закон і Бізнес».
Міністр юстиції країни Вальдемар Журек який також обіймає посаду генерального прокурора, повідомив, що направив запит про зняття суддівської недоторканності з голови КТ Богдана Свєнчковського та його заступника Бартоша Соханського щоб потім притягнути їх до кримінальної відповідальності. «Цей суд перетворився на приватну власність; ми маємо відновити його належне функціонування», — цитує міністра агентство AFP
Перед цим, як повідомляє Reuters найстарша суддя КТ Ганна Корвін-Піотровська усунула від виконання обов’язків Б.Свечковського та взяла керівництво трибуналом на себе.
Уряд Дональда Туска вже кілька тижнів намагався домогтися звільнення суддів, призначених попереднім кабінетом міністрів від партії «Право і справедливість»,
яка перебувала при владі з 2015 по 2023 рік.
А ось президент країни Кароль Навроцький який користується підтримкою партії «ПіС», розгорнув свій літак, який прямував до Сенегалу на літні юнацькі Олімпійські ігри, і повернувся до Варшави. Вночі він прорвався до будівлі КТ після чого написав, що «вночі було порушено конституційний порядок республіки Польща та насильно захоплено конституційний державний орган».
Витоки нового конфлікту навколо КТ сягають 2015 року, коли уряд, сформований «ПіС», оперативно призначив до КТ своїх суддів, щоб забезпечити собі більшість.
Згодом Європейський суд з прав людини та Суд Європейського Союзу ухвалили, що «ПіС» неправомірно обрала трьох суддів, оскільки ті обійняли посади, які вже були законно заповнені попереднім складом парламенту. Тому суди були єдині на думці, що КТ Польщі перестав бути «незалежним та неупередженим органом правосуддя».
Нинішній уряд, спираючись на ці рішення, припинив публікацію постанов трибуналу. А після приходу до влади у 2023 році Д.Туск пообіцяв деполітизувати судову систему, проте йому не вдалося скасувати зміни,
прийняті за «ПіС», через вето, до якого вдавалися К.Навроцький та його попередник Анджей Дуда
Більше того, К.Навроцький відмовився привести до присяги п’ятьох суддів КТ, обраних цьогоріч парламентом, пославшись на порушення під час процедури їх відбору. Саме одна з цих суддів — Г.Корвін-Петровська і заявила, що виконуватиме обов’язки голови трибуналу.
На початку жовтня К.Навроцький отримав рекомендацію від Венеціанської комісії, як привести суддів до присяги в обхід президента, що й спонукало уряд до більш рішучих дій. Тим більше, що вже наступного року в країні пройдуть парламентські вибори, і деякі експерти вважають нинішні кроки спробою підвищити популярність Туска.
Втім, з такими діями не погоджуються навіть ті, хто критикував судові реформи часів «ПіС». Один із них — професор Марцін Матчак — написав у соцмережах, що «сьогоднішні дії щодо КТ ставлять хрест як на цьому органі, так і на питанні верховенства права на найближчі два десятиліття».
«Кадри збройної поліції та юридичні тлумачення, згідно з якими міністр юстиції може своїм рішенням усунути голову КТ, матимуть серйозні наслідки, спрямовані проти верховенства права ще на багато років уперед», — цитує його Бі-Бі-Сі.
У самому КТ заявили, що двоє суддів, яких уряд має намір притягнути до відповідальності за перешкоджання правосуддю, як і раніше, залишаються законно призначеними вищими суддями цього органу влади. «Усі особи, які беруть участь у цих діях, скоюють злочин — державний переворот», – йдеться в заяві трибуналу.
