Уявіть собі політичний шторм, що насувається на Вашингтон, де традиційні механізми стримувань і противаг можуть бути випробувані на міцність. За лічені дні до вирішальних проміжних виборів до Конгресу, які визначать подальший курс Америки, з’являються тривожні сигнали. Адміністрація чинного президента, за інформацією впливових світових агентств, активно розробляє надзвичайний план, покликаний забезпечити її функціонування навіть у разі втрати підтримки законодавців. Це не просто тактичний хід, а потенційна зміна парадигми управління, що може мати далекосяжні наслідки як для внутрішньої політики США, так і для її ролі на світовій арені. Стратегія ”без Конгресу”: розширення президентських повноважень
На тлі напруженого очікування результатів проміжних виборів 3 листопада 2026 року, адміністрація президента Дональда Трампа протягом кількох місяців готувала план, який дозволить їй реалізовувати ключові аспекти своєї політики без необхідності схвалення Конгресу. Ця стратегія розробляється на випадок, якщо Демократична партія отримає більшість в обох палатах або хоча б в одній з них,
що значно ускладнить законодавчий процес для Білого дому.
За даними джерел, близьких до Білого дому, заступник керівника апарату Стівен Міллер та директор бюджетного управління Рассел Воут з квітня 2026 року працюють з юристами адміністрації над пошуком рішень, які президент може ухвалювати самостійно, використовуючи виконавчі повноваження. Стівен Міллер, відомий своїм радикальним підходом до імміграційної політики та активним використанням виконавчих указів під час першого терміну Трампа, розглядається як ключовий архітектор цієї стратегії. Рассел Воут, у свою чергу, зосереджений на бюджетних важелях впливу.
Нові тарифи та візові обмеження: економічний та міграційний маневр
Одним із центральних елементів плану є запровадження нових мит на імпорт критично важливих мінералів та вітрових турбін. Президент США має значні повноваження щодо запровадження тарифів, особливо посилаючись на міркування національної безпеки згідно з розділом 232 Закону про торговельну експансію 1962 року. Це дозволяє адміністрації обходити Конгрес, який за Конституцією має повноваження щодо оподаткування та регулювання зовнішньої торгівлі.
Історично президенти, починаючи з 1930-х років, все частіше використовували ці повноваження, що призвело до домінування виконавчої влади у формуванні торгівельної політики.
Крім того, Білий дім розглядає можливість посилення візових правил для іноземних студентів та тимчасових працівників. Адміністрація Трампа вже має досвід використання президентських прокламацій для обмеження в’їзду іноземних громадян, посилаючись на національну безпеку. Такі заходи можуть бути спрямовані на зменшення конкуренції на ринку праці для американців або на реалізацію ширшої антиімміграційної програми.
Контроль над бюджетом та житлом: перерозподіл ресурсів
Ще одним амбітним напрямком є спроба зберегти контроль над бюджетними витратами. Рассел Воут вивчає, на які програми можна спрямувати кошти, вже затверджені Конгресом. Він також пропонує змінити правила надання федеральних грантів, щоб посадові особи, призначені адміністрацією, мали більше впливу на розподіл державних коштів. Це дозволить Білому дому зберегти контроль над частиною бюджетних витрат, навіть якщо демократи відмовляться підтримати нові фінансові ініціативи президента.
Проте, ”влада гаманця” традиційно належить Конгресу, і будь-які спроби президента затримати або скасувати вже асигновані кошти, відомі як ”імпаундмент”, суворо регулюються Законом про контроль над імпундментом 1974 року. Цей закон був прийнятий у відповідь на спроби виконавчої влади відмовитися витрачати кошти, виділені Конгресом, і вимагає схвалення обома палатами Конгресу для будь-яких пропозицій про скасування фінансування.
Щодо житлової політики, адміністрація розглядає заходи, спрямовані на зниження вартості житла та будівництва. Хоча вплив президента на ринок житла часто опосередкований і залежить від ширших економічних умов та рішень Федеральної резервної системи щодо процентних ставок, виконавчі укази можуть бути використані для скасування регуляторних бар’єрів, створення пілотних програм для іпотечного страхування або впливу на федеральні житлові програми.
Підготовка до розслідувань: юридичний захист Білого дому
Окрім розробки політики, юристи Білого дому також готуються до можливих розслідувань з боку демократів, які можуть отримати контроль над Конгресом.
Вони консультують посадових осіб щодо реагування на запити Конгресу, вимоги про надання документів та повістки. Якщо демократи отримають більшість, вони зможуть використовувати свої наглядові повноваження для ретельного вивчення діяльності адміністрації, включаючи використання президентської влади на користь президента, його союзників або донорів. Це може включати слухання, повістки та запити на документи.
Проміжні вибори 2026: ставки високі
Проміжні вибори 3 листопада 2026 року є критично важливими для майбутнього американської політики. Американцям належить переобрати всіх 435 членів Палати представників та 35 зі 100 сенаторів. Також у 36 штатах обиратимуться губернатори. Наразі обидві палати Конгресу контролюються республіканцями. Демократам потрібно отримати лише три місця в Палаті представників, щоб здобути більшість, що, як показують опитування, є ймовірним. Щодо Сенату, то для отримання контролю їм потрібен чистий приріст у чотири місця, і ситуація там залишається непередбачуваною.
Втрата республіканцями більшості в Конгресі значно обмежить можливості Трампа щодо прийняття рішень,
що вже було продемонстровано його заявами про готовність ветувати законопроєкти демократів ”місяць-два”, перш ніж почати домовлятися.
Зовнішньополітичні наслідки: Україна та Росія під прицілом
Можлива зміна контролю над Конгресом матиме прямі наслідки для зовнішньої політики США, особливо щодо України та Росії. Якщо демократи отримають контроль над Палатою представників, це може ускладнити скорочення фінансування України. Якщо ж вони здобудуть більшість і в Сенаті, то зможуть активніше просувати військову допомогу Києву та санкції проти Москви.
З іншого боку, адміністрація Трампа вже демонструвала готовність до односторонніх кроків у відносинах з Росією. Наприклад, у жовтні 2026 року президент Трамп підписав виконавчий указ, який призупиняє дію широкого пакету санкцій проти російської економіки, посилаючись на ”національні інтереси” та угоду про закупівлю дизельного палива у Росії. Цей крок викликав різке засудження з боку демократів у Конгресі, які вже готують розслідування щодо цієї угоди та вимагають від банків та портів зберегти всі відповідні документи.
Сенатори від обох партій поставили під сумнів законність угоди, оскільки імпорт російського палива був заборонений з 2022 року, і для зняття заборони Трамп мав би підтвердити досягнення мирної угоди між Росією та Україною.
Аналітики, такі як Пітер Дікінсон з Atlantic Council, вважають, що Трамп залишиться ”проросійським” навіть після поразки республіканців, що підкреслює потенційну напругу між виконавчою владою та Конгресом щодо політики стосовно Східної Європи.
Конституційні виклики та майбутнє американської демократії
Плани адміністрації Трампа щодо управління в обхід Конгресу викликають серйозні питання щодо конституційних принципів стримувань і противаг. Хоча президенти протягом історії США використовували виконавчі укази для реалізації своєї політики, масштаби та систематичність, з якими нинішня адміністрація розглядає такий підхід, викликають занепокоєння у багатьох експертів. Суди можуть заблокувати виконавчі дії, які перевищують законні повноваження президента. Проте, Білий дім планує отримувати юридичні висновки від Міністерства юстиції, щоб визначити межі дозволених дій та способи їх захисту в суді.
Ця ситуація підкреслює фундаментальне напруження між бажанням виконавчої влади швидко та ефективно реалізовувати свою програму та конституційною вимогою дотримуватися законодавчого процесу. Майбутні проміжні вибори та подальша взаємодія між Білим домом та Конгресом стануть вирішальним випробуванням для міцності американської демократії та її здатності адаптуватися до нових політичних реалій.”
