3 листопада у США відбудуться проміжні вибори до Конгресу. Для України це значно більше, ніж боротьба республіканців і демократів за контроль над парламентом. Від їхніх результатів залежатимуть можливості американської підтримки України, баланс сил у Вашингтоні, переговорна політика щодо росії та, зрештою, майбутня архітектура безпеки Європи.
Показово, що адміністрація Дональда Трампа вже готується до сценарію втрати республіканцями контролю над Конгресом.
Як повідомляє Reuters, у Білому домі розробляють механізми продовження президентської політики навіть за умов, коли демократи отримають більшість в одній або обох палатах Конгресу.
Йдеться про використання виконавчих повноважень у питаннях міграції, торгівлі, федеральних видатків, грантової політики та економічного регулювання.
Фактично Трамп готується до політичної реальності, у якій Конгрес може перетворитися з інструменту реалізації його порядку денного на інституційного опонента.
І сам Трамп уже окреслив свою відповідь на такий сценарій: "Я стану містером Вето".
ЩО ПОКАЗУЮТЬ ПРОГНОЗИ?
За оприлюдненими напередодні голосування оцінками аналітичних центрів і прогнозних моделей:
* У Палаті представників демократам прогнозують орієнтовно 237–241 місце із 435, що означало б отримання більшості.
* У Сенаті прогнозні оцінки коливаються в межах 51–52 місць для демократів зі 100.
* За оцінкою Decision Desk HQ, імовірність отримання демократами контролю над Палатою представників оцінюється приблизно у 84%, над Сенатом – близько 63%.
У разі переходу обох палат під контроль демократів Трамп зіткнеться з посиленим парламентським наглядом, розслідуваннями, бюджетними обмеженнями та складнішим просуванням законодавчих ініціатив.
Водночас президент США збереже право вето та значні повноваження у сфері зовнішньої політики.
Тобто зміна контролю над Конгресом не означатиме автоматичної зміни курсу Білого дому. Але вона може суттєво змінити політичні умови, у яких цей курс реалізовуватиметься.
ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ ДЛЯ УКРАЇНИ?
Тут важливо уникати політичних ілюзій.
Перемога демократів не означатиме автоматичного повернення до попередньої моделі американської підтримки Києва. Так само збереження республіканської більшості не означатиме відсутності можливостей для співпраці.
Проте зміна балансу сил у Конгресі може відкрити додаткові інструменти впливу на американську політику щодо України.
Зокрема, йдеться про:
* законодавче закріплення військової та фінансової допомоги;
* посилення парламентського контролю за рішеннями адміністрації щодо України;
* підтримку санкційної політики проти Росії;
* формування довгострокових безпекових зобов'язань США;
* активізацію міжпартійної взаємодії на підтримку української державності.
І тут виникає питання, яке для України значно важливіше за сам результат американських виборів.
ЩО РОБИТЬ УКРАЇНА, АБИ ЗАЛИШАТИСЯ СТРАТЕГІЧНИМ ПРІОРИТЕТОМ США НЕЗАЛЕЖНО ВІД ТОГО, ХТО КОНТРОЛЮЄ КОНГРЕС І ХТО ПЕРЕБУВАЄ В БІЛОМУ ДОМІ?
Україні необхідно перейти від ситуативних політичних контактів до системної та інституційної роботи з американським політичним істеблішментом.
До 2020 року важливу роль у підтримці України відігравали двопартійні групи в Конгресі, міжпарламентські контакти, дипломатичні представництва, українська громада та профільні американські інституції.
Конгресовий український кокус був створений ще у 1997 році,
а Сенатський кокус з питань України – у 2015 році.
Отже, інституційна досвід для такої взаємодії існує і його варто поновити!
ЩО ПОТРІБНО ЗРОБИТИ УКРАЇНІ?
Відновити постійну двопартійну роботу з групами підтримки України в Палаті представників і Сенаті, не обмежуючись контактами з окремими політиками.
Сформувати широку мережу проукраїнських союзників серед конгресменів і сенаторів обох партій, здатних послідовно представляти українські інтереси незалежно від політичної кон'юнктури.
Посилити взаємодію з ключовими комітетами з питань збройних сил, міжнародних відносин, асигнувань та розвідки.
Залучити українську громаду та американське експертне середовище – аналітичні центри, університети, оборонну індустрію – до формування сталої проукраїнської коаліції.
Повернути Україну в центр американського стратегічного порядку денного не лише як державу, що потребує допомоги, а як країну, від безпеки якої залежать стабільність Європи та стратегічні інтереси самих Сполучених Штатів.
ВАШИНГТОН НЕ МОЖЕ ЗАЛИШАТИСЯ БЕЗ ПОВНОЦІННОГО УКРАЇНСЬКОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА
Особливо гостро це питання постає у зв'язку з призначенням посла України у США.
Після звільнення Ольги Стефанішиної на початку серпня ця надзвичайно важлива дипломатична посада залишається без нового призначеного керівника.
Майже три місяці без повноцінно призначеного посла у Вашингтоні – надто довга пауза для держави, яка перебуває у стані війни та критично залежить від рішень американської адміністрації й Конгресу.
Посол у США – це один із ключових каналів впливу України на американську політику.
На цю посаду потрібна людина з високою дипломатичною кваліфікацією, досвідом міжнародних переговорів, глибоким розумінням американської політичної системи, знанням мови та професійними контактами у Вашингтоні.
Людина, здатна ефективно працювати з Білим домом, Державним департаментом, Пентагоном, Конгресом, представниками обох партій та американським експертним середовищем.
НАШЕ ЗАВДАННЯ – ЗРОБИТИ ТАК, ЩОБ ПІДТРИМКА УКРАЇНИ У США НЕ ЗАЛЕЖАЛА ВИКЛЮЧНО ВІД ПОЛІТИЧНОЇ ВОЛІ ОДНІЄЇ ЛЮДИНИ.
Америка має бачити в Україні не тимчасове питання порядку денного, а довгострокового стратегічного партнера.
3 листопада американці обиратимуть Конгрес. Але Україні не варто чекати результатів голосування, щоб почати діяти.
Незалежно від того, хто отримає більшість у Вашингтоні, Україна повинна мати там сильну, організовану та дієву проукраїнську коаліцію.
Потрібно мати союзників, інституції та спроможність відстоювати власні інтереси.
