Дональд Трамп знову заговорив про економіку, і його оцінка категорична: зараз вона найсильніша за всю історію США. Але є одна проблема. Звичайні американці цього просто не відчувають, і головна причина - цінники на заправках. Цікаво, що риторика Білого дому щодо винуватців різко змінилася. Якщо раніше відповідальність за дороге пальне покладали на Україну, то тепер мішенню став Іран.
Нафтовий ринок завжди гостро реагує на геополітику. Іран тут - гравець-важковаговик. Справа не лише у величезних запасах, а й у географії. Тегеран контролює Ормузьку протоку - вузьке «горлечко», через яке на світові ринки потрапляє п'ята частина всієї експортної нафти. Варто градусу напруги в регіоні трохи зрости, як біржові котирування миттєво йдуть вгору. І хоча США видобувають найбільше нафти у світі, американський внутрішній ринок міцно прив'язаний до глобальних шоків.
Порівнюючи нинішні макроекономічні показники зі своїм першим терміном, Трамп наполягає на безпрецедентному прогресі.
«У нас зараз найкраща економіка за всю історію. Знаєте, під час мого першого президентського терміну економіка була найкращою,
але нинішня перевершує навіть її. Однак через ціни на бензин люди не відчувають цього настільки, наскільки відчували б за інших обставин. А ситуація з цінами на бензин виникла через Іран».
Зовсім недавно ми чули наполегливі заклики до Києва припинити бомбардування російських НПЗ. Тоді риторика спиралася на захист американських фермерів і бізнесу, які нібито зазнавали колосальних збитків через дефіцит дизелю на світовому ринку, спровокований атаками українських безпілотників.
Результати проміжних виборів та політичний фонЦі гучні заяви лунають одразу після того, як країна дізналася підсумки проміжних виборів. Демократична партія не лише вийшла вперед, а й зуміла вирвати перемогу в тих округах, які роками вважалися непорушними бастіонами республіканців.
Для Трампа такі підсумки стали відвертим сюрпризом. Команда очікувала значно кращих цифр. Президент визнав, що масштабні мітинги та гучна підтримка на місцях не конвертувалися в перемогу для багатьох республіканських кандидатів.
Традиційно проміжні вибори - це стрес-тест для чинного господаря Білого дому. Коли країна повністю переобирає Палату представників і третину Сенату, втрата контролю над Конгресом означає фактичне блокування президентських ініціатив. Проводити нові закони стає критично важко. А головний індикатор, на який орієнтується виборець під час таких голосувань, - це стан його власного гаманця, хоч би які позитивні цифри показувала макроекономіка.
