Європа зіткнулася з масштабною хвилею повідомлень про замінування пасажирських літаків: лише за один день погрози торкнулися щонайменше 27 рейсів у різних країнах. Експерти розглядають можливість скоординованої гібридної операції, спрямованої на виснаження європейських служб безпеки, однак причетність Росії поки не доведена.
Масові повідомлення про вибухівку на борту пасажирських літаків почали надходити 2 листопада, а вже 5 листопада загрози охопили щонайменше 27 авіарейсів. Інциденти зафіксували у Франції, Італії, Польщі, Болгарії, Румунії, Іспанії, Чехії, Данії та інших європейських країнах.
Через анонімні погрози авіакомпаніям довелося змінювати маршрути літаків, а військовим — підіймати винищувачі для супроводу цивільних бортів. До перевірок залучали поліцію, вибухотехніків та служби безпеки аеропортів.
Зокрема, пасажирський літак Aer Lingus, який прямував із Дубліна до Рима, перенаправили на французьку військову авіабазу Евре. Три літаки Ryanair, що летіли до Болгарії, супроводжувала військова авіація, причому один із бортів змушений був змінити маршрут і приземлитися у Пловдиві.
Ще один інцидент стався з літаком Wizz Air, який виконував рейс із Мілана до Варшави. Через повідомлення про загрозу він здійснив незаплановану посадку у Відні.
Перевірки також відбувалися в аеропортах Праги, Мадрида, Копенгагена та інших міст. Попри масштабні заходи безпеки, вибухових пристроїв у жодному з випадків не знайшли.
Відсутність вибухівки не означає, що такі погрози не завдають шкоди. Кожне повідомлення змушує авіакомпанії змінювати розклад, витрачати додаткове пальне, залучати персонал та порушувати звичну роботу аеропортів.
Водночас державні служби змушені витрачати ресурси на перевірку кожної загрози, навіть якщо вона виявляється неправдивою. За умови систематичного повторення таких випадків фінансові та організаційні втрати можуть накопичуватися.
Однією з можливих цілей скоординованих погроз називають перевірку готовності європейських систем безпеки. Потенційні організатори можуть відстежувати, як швидко реагують правоохоронці та військові, наскільки ефективно координують дії різні держави та які рішення ухвалюють в екстрених ситуаціях.
Інша ймовірна мета — психологічний тиск на населення.
Регулярні повідомлення про вибухівку можуть змусити пасажирів сприймати звичайні авіаперельоти як потенційну небезпеку та посилювати недовіру до державних установ.
Окрему загрозу становить поступове звикання до неправдивих тривог. Якщо повідомлення про замінування постійно не підтверджуються, це може вплинути на сприйняття наступних попереджень про небезпеку.
Хвиля авіаційних інцидентів збіглася за часом із кібератаками на холодильне обладнання супермаркетів у кількох європейських країнах. Також повідомлялося про атаки на системи, пов'язані з французькою службою крові.
Прямого зв'язку між повідомленнями про замінування та кібератаками наразі не встановлено. Проте одночасність цих подій викликає припущення щодо можливого комплексного впливу на цивільну інфраструктуру Європи.
Серед версій, які потребують перевірки, є й можлива причетність російських державних структур. Росія вже використовує поєднання військового, інформаційного, диверсійного та психологічного тиску у війні проти України, тому такий сценарій розглядають у контексті гібридних загроз.
Водночас доказів того, що саме Москва організувала нинішню хвилю повідомлень про замінування, немає. Скоординований характер погроз також залишається предметом розслідування.
Попри десятки інцидентів, говорити про повний параліч європейської авіації підстав немає. Однак події 2–5 листопада продемонстрували, що навіть анонімні повідомлення без реальної вибухівки можуть змушувати цивільні та військові служби одночасно реагувати на загрози в багатьох країнах.
