Фінляндія готується до можливого військового зіткнення з Росією та розглядає будівництво протитанкових загороджень за українським зразком. Країна також розпочала масштабне переозброєння армії, збільшує запаси боєприпасів і планує отримати можливість завдавати ударів по ракетних установках противника ще до запуску ракет.
Про це пише Bloomberg.
Фінляндія переглядає свою оборонну стратегію з огляду на досвід повномасштабної війни Росії проти України. Командувач сухопутних військ країни генерал-лейтенант Пасі Вялімякі повідомив, що фінські військові вивчають можливість створення протитанкових перешкод на кордоні з РФ.
Особливу увагу фінське командування приділяє українським оборонним рубежам. Протитанкові рови та інші інженерні загородження допомогли ЗСУ сповільнити просування російської бронетехніки й обмежити можливості противника для масштабних маневрів.
За словами Вялімякі, жодна зі сторін війни поки не знайшла надійного способу швидко долати такі укріплення та відновлювати масштабні наступальні операції.
Однак фінські військові зіткнулися з особливою проблемою.
Природні умови країни відрізняються від українських, тому пряме копіювання оборонних споруд може виявитися неефективним.
«Умови у Фінляндії складніші. Якщо ми збудуємо укріплення та викопаємо протитанкові рови чи перешкоди такої ж глибини, як в Україні, скільки часу мине, перш ніж навколишнє середовище перетворить їх на штучні ставки?» — пояснив генерал-лейтенант.
Водночас фінське командування уважно стежить за тим, як Росія відновлює військовий потенціал після тривалих бойових дій проти України.
За оцінкою Вялімякі, російська оборонна промисловість поступово нарощує постачання озброєння. На військові склади надходять танки Т-90, бойові машини піхоти БМП-3 та самохідні артилерійські установки 2С19.
Генерал визнав, що Фінляндія не може зупинити переозброєння російської армії. Натомість країна зосереджується на зміцненні власної оборони, щоб стримати можливу агресію.
«Усе, що ми робимо зараз, спрямовано на створення бар'єру, щоб Росія не пішла далі, чи то щодо альянсу, чи то щодо Фінляндії», — наголосив командувач.
Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Фінляндія суттєво підвищила боєготовність своїх військ.
За два роки країна організувала перепідготовку для 60 тисяч осіб.
Одночасно військове керівництво прискорило поповнення запасів критично важливого обладнання та матеріалів. Особливого значення набули боєприпаси й ресурси, необхідні для тривалого ведення бойових дій.
Нині Фінляндія проводить масштабну реорганізацію сухопутних військ, яку планує завершити до кінця 2030-х років. Зміни охоплять структуру армії, озброєння, підготовку особового складу та здатність військ діяти в умовах війни.
Основою нової оборонної моделі стане стримування потенційного противника завдяки постійній готовності до бойових дій.
За словами Вялімякі, досвід України показав необхідність значно більших запасів озброєння та боєприпасів, ніж передбачали довоєнні плани.
«Масштаби запасів боєприпасів, виробничих систем та підготовленого особового складу, які ми маємо мати в готовності до використання, відрізняються від того, що було до 2022 року. Вони мають бути більшими, стійкішими та технологічно досконалішими, ніж раніше», — зазначив командувач.
Масштаби переозброєння будуть значними й у фінансовому вимірі.
На перебудову сухопутних військ Фінляндія планує витратити щонайменше стільки ж, скільки на поточні стратегічні програми модернізації флоту та авіації разом.
Загальна вартість цих двох програм становить 11,6 мільярда євро.
Одним із напрямів переозброєння стане посилення артилерії. Фінська армія розширює парк самохідних гаубиць K9 та модернізує важкі реактивні системи залпового вогню.
Після модернізації дальність стрільби цих систем має наблизитися до 500 кілометрів. Крім того, військові готуються замінити застарілі бойові машини піхоти БМП-2.
Окрему увагу приділяють протиповітряній обороні та можливості знищувати засоби нападу противника ще до застосування.
На думку Вялімякі, сучасна війна довела, що лише перехоплювати ракети й безпілотники недостатньо. Армія повинна мати засоби для ударів по пускових установках до того, як противник здійснить запуск.
Для Фінляндії це особливо чутливе питання, адже в разі військового конфлікту такі цілі можуть перебувати безпосередньо на території Росії.
Паралельно країна модернізує бойову авіацію. Фінські ВПС уже розпочали заміну винищувачів F/A-18 Hornet на американські літаки п'ятого покоління F-35A.
Загалом Фінляндія замовила 64 винищувачі виробництва Lockheed Martin. Перший літак уже доставлено.
Країна також замовила ізраїльську систему протиракетної оборони «Праща Давида», розроблену компанією Rafael Advanced Defense Systems. Цю систему вже застосовували під час війни з Іраном.
Попри стрімкий розвиток безпілотників, фінське командування не вважає традиційне озброєння застарілим. Генерал Вялімякі наголосив, що дрони стали важливою складовою бойових дій, але не можуть замінити всі інші види зброї.
Водночас Фінляндія прагне створити оборонну промисловість, здатну швидко збільшувати обсяги виробництва під час війни. Йдеться про підприємства, які працюватимуть у мирний час, але матимуть значний резерв потужностей.
«Я хотів би, щоб Фінляндія мала можливість масштабувати виробництво для масового випуску у великих обсягах — виробництво для забезпечення боєготовності та повсякденних потреб навчання, яке можна підтримувати в мирний час і збільшити вдесятеро в умовах кризи та конфлікту», — заявив генерал-лейтенант.
