Християнсько-демократичний союз (ХДС) підтримав пропозицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца (Friedrich Merz) висунути кандидаткою у президенти Німеччини Ільзе Айґнер (Ilse Aigner) у понеділок, 9 листопада. Напередодні голова консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) зробив вибір на користь кандидатури Ільзе Айґнер , представниці баварського Християнсько-соціального союзу (ХСС)Вона може змінити на посаді президента ФРН Франка-Вальтера Штайнмаєра (Frank-Walter Steinmeier).
Рішення щодо цього 30 січня 2027 року має ухвалити спеціально скликане з такої нагоди Федеральне зібрання. Оскільки правляча коаліція блоку ХДС/ХСС і соціал-демократів має у ньому більшість навіть після нещодавніх земельних виборів, обрання Айґнер - практично вирішене наперед питання.
Ільзе Айґнер і мистецтво створення політичних зв'язківІльзе Айґнер не має атестата про закінчення середньої школи і не має вищої освіти. Це досить незвично у час, коли для багатьох наявність диплома юриста була ледь не обов'язковою умовою успішної політичної кар'єри.
Вона - наймолодша з чотирьох сестер, яка виросла в родині власників невеликої електротехнічної майстерні. Тож Ільзе Айґнер здобула професію радіо- і телетехніка, а потім - спеціалістки з електротехніки.
Вона добре знається на тому, як влаштовані електромережі. І не менш успішно вибудовує мережі політичних зв'язків і контактів. Кілька років вона працювала у франко-німецькій компанії Eurocopter (зараз частина концерну Airbus), де займалася розробкою електротехнічних компонентів для гелікоптерів. У 1994 році Айґнер, якій тоді було 30 років, обрали від ХСС до баварського ландтагу.
Пізніше, з 1998 по 2013 рік, вона була депутаткою Бундестагу. З 2008 по 2013 роки в уряді Анґели Меркель (Angela Merkel) обіймала посаду міністерки продовольства, сільського господарства та захисту прав споживачів. Попри те, що до цієї сфери завжди прикута велика увага громадськості, оскільки в ній активно діють впливові лобістські групи, виникають скандали, пов'язані з продовольством, а суперечки часто переносяться на рівень Європейського Союзу (ЄС), Айґнер успішно впоралася з цією роллю і заслужила репутацію компетентної політикині.
Кадрова політика німецьких партій подекуди нагадує велику гру. У 2013 році Айґнер пішла з посади федерального рівня і повернулася до Мюнхена, де стала держміністеркою економіки Баварії. Тодішній баварський прем'єр Горст Зеегофер (Horst Seehofer), який, як і сама Айґнер, представляв Верхню Баварію, бачив у ній свою майбутню наступницю.
Зедер і Айґнер: політичні попутники й суперникиОднак цим планам завадив виходець із Франконії Маркус Зедер (Markus Söder), який очолював тоді мінфін Баварії. У 1994 році Айґнер і Зедер одночасно прийшли до земельного парламенту, виявившись двома наймолодшими депутатами того скликання. І відтоді їхні шляхи у великій політиці не раз перетиналися.
Баварське прем'єрське крісло Айґнер, на відміну від Зедера, так і не отримала. Однак уже вісім років вона є головою земельного парламенту Баварії і має великий авторитет у цій федеральній землі. Останнім часом ім'я Айґнер регулярно згадувалося серед можливих кандидатів на посаду глави держави, а багато хто називав її фавориткою президентських перегонів.
Ще в квітні прем'єр Баварії Зедер публічно запропонував розглядати її кандидатуру на посаду президента.
Згодом сигнали підтримки почали надходити не лише з ХДС і ХСС, а й із лав соціал-демократів і Зелених. Однак канцлер Мерц, видавалося, не поспішав ухвалювати рішення. У політичних колах спливали інші імена, які однак уже незабаром знову зникали з дискусій.
Коли кілька тижнів тому Фрідріх Мерц, виступаючи на з'їзді ХСС, згадав у вітальній промові Ільзе Айґнер, йому навіть довелося зробити паузу. Делегати зустріли ім'я голови ландтагу бурхливими оплесками, підвівшись зі своїх місць.
У січні, писало тоді мюнхенське видання Merkur, під час відвідин однієї зі шкіл на Тегернзе Айґнер відповідала на запитання четверокласників для їхньої шкільної газети. Вона розповіла про те, що її кар'єра не була заздалегідь спланована. Просто вона ніколи не вміла "тримати язика за зубами", тож саме тому її неодноразово обирали на різні посади. Однак під час пошуків кандидата в президенти від блоку ХДС/ХСС Айґнер, навпаки, майже не давала коментарів.
Якщо Ільзе Айґнер оберуть президенткою, це стане історичною подією. Вперше в історії ФРН посаду глави держави обійме жінка. Крім того,
вона стане першою президенткою, яка ніколи не перебувала у шлюбі й не має родини. З 1949 року цю найвищу державну посаду займали виключно чоловіки, хоча починаючи з 1999 року серед кандидатів майже завжди були й жінки.
Так, у 1999 році блок ХДС/ХСС висунув фізикиню і ректорку університету з Тюрингії Даґмар Шипанські (Dagmar Schipanski), а Партія демократичного соціалізму (ПДС), попередниця нинішньої Лівої партії, - католицьку теологиню Уту Ранке-Гайнеманн (Uta Ranke-Heinemann). Однак за наявного тоді розкладу сил у Федеральному зібранні вони обидві залишалися радше символічними кандидатами меншості й практично не мали шансів на перемогу. Главою держави тоді обрали соціал-демократа Йоганнеса Рау (Johannes Rau).
Аналогічна доля спіткала й усіх інших жінок, яких згодом висували на цю посаду. Але останніми роками дедалі сильніше лунали заклики зробити жінку кандидаткою у президенти від більшості. Ільзе Айґнер уже давно має авторитет у помірно-консервативному таборі. Тож вибір припав на неї.
ХСС виходить на федеральний рівеньОбрання Айґнер призведе й до серйозних змін для ХСС - баварської сестринської партії ХДС.
Представники ХСС ніколи не обіймали посад президента й канцлера ФРН. Лише одного разу (з 1979 по 1983 роки) член цієї партії Ріхард Штюклен (Richard Stücklen) був головою Бундестагу. Ця посада в німецькій політичній ієрархії формально вважається другою за значущістю.
Якщо перед Ільзе Айґнер відчиняться двері президентського палацу Бельвю, про можливі канцлерські амбіції Маркуса Зедера можна буде забути, вважають оглядачі. На федеральному рівні Айґнер опиниться вище за нього за політичним рангом. У самій Баварії 61-річна Айґнер зі своєю великою популярністю останніми роками вважалася головною потенційною конкуренткою 59-річного прем'єра Зедера.
Зрештою, своїм нинішнім рішенням Фрідріх Мерц, якщо ХДС/ХСС збереже посаду канцлера й після наступних виборів до Бундестагу, одночасно розчистив дорогу майбутньому можливому голові уряду з лав ХДС, ким би той не виявився. Президент і канцлер, обидва з ХСС - такий розклад навряд чи влаштує ХДС. Утім, спочатку своє слово має сказати Федеральне зібрання. Офіційно новий глава держави обійме посаду в середині березня.
