Російська «Новая газета» остаточно припинила роботу: 9 листопада журналісти під оплески залишили московський офіс. Наприкінці жовтня редакція оголосила про закриття через тиск влади й силовиків. Біля будівлі лауреат Нобелівської премії миру Дмітрій Муратов закликав добиватися припинення бойових дій в Україні та не ототожнювати росіян із владою, повідомляє Meduza.
Окремо він нагадав про політв'язнів і показав фото режисерки Жені Беркович, засудженої у справі про «виправдання тероризму», до арешту та після кількох років ув'язнення. «Уже два роки й два місяці в нас не звільнили жодного політв'язня.
Я не розраховую на уряд, у нього нічого не вийшло. Не можна допустити, щоб політв'язні помирали у в'язницях. Я показав лише одне фото, а скоро в мене їх буде близько чотирьох тисяч. Стільки політв'язнів у нашій країні», — заявив Муратов.
Закликаючи припинити бойові дії в Україні, він запропонував поширити досвід нещодавнього гуманітарного перемир'я в Олешках на Херсонщині на сусідні населені пункти, жителям яких також потрібна евакуація. «Прямо зараз можуть бути зметені з лиця землі світло, вода й тепло в містах в Україні. Ці міста складуть у мішки, як пил. Треба зупинити це безумство й цю бійню. Вважайте, що це наш спеціальний випуск. Треба зробити постійний гуманітарний коридор, який дасть змогу запровадити перемир'я, що поширилося б на всю війну. Треба врятувати цих людей. Якщо потрібно когось висунути на премії для цього, хто заслуговує на світове визнання, за нами діло не стане», — завершив Муратов.
Після того як журналісти залишили офіс, головний редактор Сєргєй Соколов заявив: «Трохи смутку, трохи злості — на те, що є обставини, які нам не вдалося переломити.
Але найголовніше — я шалено пишаюся й жодного дня не соромлюся за всі 34 роки, які пропрацював у цій газеті». У Кремлі закриття видання назвали «звичайним ротаційним процесом». Там додали, що одні ЗМІ перестають існувати, а їхнє місце займають нові.
Тиск на свободу преси в усьому світі посилюється — Індекс від "Репортерів без кордонів"
«Новую газету» заснували 1993 року на гроші Нобелівської премії миру Міхаїла Горбачова. Видання прославилося розслідуваннями корупції, а репортажі Анни Політковської про Другу чеченську війну зробили його одним із небагатьох російських медіа, готових протистояти Владіміру Путіну. Через ці розслідування загинули шестеро працівників редакції. Після початку повномасштабного вторгнення в Україну вона залишилася працювати в Росії під військовою цензурою, а колишні співробітники створили в Ризі окреме видання «Новая газета Европа». Останнім ударом для московської редакції стали блокування читацьких пожертв, які були її єдиним джерелом доходу, і виселення з офісу, де вона працювала майже 30 років. Тиск на медійників Росія не обмежує власною територією: правозахисники повідомили, що вона тримає в неволі щонайменше 27 українських журналістів
Про те, чому репресії в Росії б'ють навіть по своїх, у статті ZN.UA «Росія у вихорі репресій: влада пожирає своїх» пише оглядач міжнародної політики Володимир Кравченко.
