Російська «Новая газета», яка виходила з 1993 року, остаточно припинила свою діяльність у Москві через тиск із боку влади
Видання, за час існування якого було вбито шістьох співробітників та авторів (зокрема Анна Политковская, Юрий Щекочихин та Анастасия Бабурова), продовжувало роботу в Росії навіть після скасування судовим рішенням реєстрації друкованої версії у 2022 році.
Головний редактор видання та лауреат Нобелівської премії миру Дмитро Муратов під час виходу з редакції закликав пам'ятати про російських політв'язнів і домагатися створення нових гуманітарних коридорів в Україні. У Кремлі припинення діяльності видання назвали «звичайним ротаційним процесом».
«Не прощаємось. Ми обов'язково щось придумаємо. Тому, що «Нова газета» — це не шпальти, не сайт. Це ідея. Ідея, ціль життя для тих, хто тут працює. А це вбити неможливо. І закрити неможливо. Ми житимемо. І я впевнений, що країна, яка потрапила в цей жахливий час, нарешті стрепенеться. І як тільки з'являться перші ознаки, «Нова газета» повернеться до вас, наші читачі та наші колеги!», - заявив Сергій Соколов,
головний редактор «Новой газеты».
За час існування російської «Новой газеты» були вбиті шість журналістів та людей, пов’язаних із виданнямСеред загиблих:
1. Ігор Домников — журналіст, помер 2000 року після жорстокого побиття.
2. Юрій Щекочихін — журналіст-розслідувач, помер 2003 року за обставин, які колеги вважали підозрілими.
3. Анна Політковська — спеціальна кореспондентка, вбита 2006 року.
4. Анастасія Бабурова — позаштатна журналістка, вбита 2009 року.
5. Наталія Естемірова — правозахисниця й авторка видання, викрадена та вбита 2009 року.
6. Станіслав Маркелов — адвокат, який співпрацював із газетою, вбитий разом з Анастасією Бабуровою у 2009 році.
Джерело: The Moscow Times.
Раніше Європейський суд з прав людини задовольнив позов російської «Новой Газеты» та інших проти рф щодо заборони писати матеріали про війну в Україні. Там дійшли висновку, що російська влада порушила право на свободу слова забороною відступати від офіційного наративу Кремля у висвітленні війни, як і низку інших прав позивачів.
Роскомнагляд заблокував онлайн-доступ до російськомовної версії незалежного видання Moscow Times через публікацію статті про відмову російського ОМОН брати участь у бойових діях в Україні.
