Міністерство фінансів росії планує залучити 2,45 трлн рублів через облігації федеральної позики (ОФП) у четвертому кварталі 2026 року, однак для виконання цього плану уряду довелося розширити встановлені обмеження на внутрішні запозичення. Одночасно російська економіка демонструє погіршення показників корпоративної платоспроможності, а авіабудівна промисловість продовжує скорочувати плани виробництва пасажирських літаків.
За дев’ять місяців 2026 року російський Мінфін залучив через ОФП 4,47 трлн рублів із передбаченого річного ліміту 6,47 трлн рублів. Таким чином, до кінця року в межах установленого обмеження залишалося 2 трлн рублів, тоді як запланований обсяг розміщення облігацій перевищував цю суму на 450 млрд рублів.
Для забезпечення подальших запозичень прем’єр-міністр михайло мішустін підписав розпорядження, яке дозволяє перевищити граничний обсяг внутрішнього боргу ще на 1 трлн рублів.
Додатковий резерв має забезпечити уряду можливість залучати фінансування навіть за несприятливої ситуації на ринку державних облігацій. У другому кварталі Мінфіну вдалося розмістити ОФП майже на 1,
7 трлн рублів, однак повторення таких результатів залежатиме від попиту інвесторів та вартості запозичень.
Висока ключова ставка збільшує витрати на обслуговування державного боргу. Залежно від умов випуску нових облігацій додатковий трильйон рублів запозичень може створювати десятки мільярдів рублів щорічних процентних зобов’язань.
Це посилює навантаження на майбутні бюджети, оскільки зростання видатків на обслуговування боргу обмежує можливості фінансування інших державних програм.
Банкрутства підприємств зростають, а авіапром скорочує виробничі планиЗа січень–вересень 2026 року банкрутами визнано майже 5,4 тис. російських компаній, що на 13,3% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.
У третьому кварталі темпи зростання прискорилися до 18,5% у річному вимірі. За цей період банкрутами стали близько 1,8 тис. підприємств.
Кількість нових справ про банкрутство юридичних осіб за дев’ять місяців збільшилася на 23,6% — до 4,6 тис. Водночас було розпочато 49 процедур зовнішнього управління та фінансового оздоровлення проти 39 роком раніше.
Зростає і кількість повідомлень про намір ініціювати банкрутство.
У третьому кварталі число таких повідомлень від самих боржників збільшилося на 35,6%, а від кредиторів — на 13,6%.
Помітно активізувалися й податкові органи. Частка справ, відкритих за зверненнями Федеральної податкової служби, зросла з 15,6% до 24,2%. Безпосередньо компанії ініціювали власне банкрутство у 17,2% випадків.
На фінансовий стан підприємств впливають скорочення споживчого попиту, висока вартість кредитування та посилення податкового навантаження. Зокрема, після підвищення податку на прибуток російська влада збільшила ставку ПДВ до 22% та посилила фіскальні вимоги до малого бізнесу, обмеживши можливості застосування спрощених режимів оподаткування.
Проблеми спостерігаються і в авіаційній промисловості, яка після запровадження західних санкцій намагається замістити імпортні літаки власними розробками.
Казанський авіаційний завод планує виготовити у 2027 році лише п’ять пасажирських літаків Ту-214 замість 20, які раніше обіцяла влада Татарстану.
За оновленими оцінками, протягом 2022–2027 років підприємство зможе побудувати близько десяти таких літаків,
хоча початкові плани передбачали 55.
Фактичні результати виробництва залишаються значно скромнішими. Від початку повномасштабного вторгнення в Україну завод виготовив лише два нові Ту-214. Один літак, побудований у 2024 році, передали авіакомпанії Red Wings у 2025-му. Другий, обладнаний VIP-салоном, у травні 2026 року отримала компанія «Джетлет». Жоден із них не використовується для регулярних пасажирських перевезень.
Відставання стосується й інших російських авіаційних програм. За планами 2022 року до кінця 2027-го авіакомпанії мали отримати 76 літаків МС-21, 82 імпортозаміщені Superjet та 34 Іл-114-300.
Однак станом на листопад 2026 року комерційні поставки цих трьох моделей ще не розпочалися.
Наразі виробник МС-21 планує передати «Аерофлоту» вісім літаків у 2027 році та ще десять у 2028-му. Початок постачання SJ-100 перенесено на 2027 рік, а сертифікація моделі триває.
Щодо Іл-114-300, то на 2026–2027 роки передбачено лише три літаки, перший із яких планують передати замовнику в грудні 2026 року.
Для порівняння, відповідно до програми 2023 року російські авіакомпанії мали отримати 159 літаків чотирьох основних моделей до кінця 2026 року та 247 — до завершення 2027-го.
Таке відставання свідчить про труднощі із заміщенням західних технологій, комплектуючих і виробничих потужностей у російському авіабудуванні.
Угорщина шукає альтернативу російському газуДодаткові ризики для російського енергетичного експорту виникають через наміри Угорщини диверсифікувати постачання природного газу.
Будапешт проводить переговори з Румунією щодо закупівлі газу з чорноморського шельфу та його транспортування до Угорщини й інших країн Центральної Європи.
Міністр економіки та енергетики Угорщини Іштван Капітань повідомив про обговорення відповідних можливостей із румунською стороною. Наступний раунд переговорів заплановано провести в Бухаресті за два тижні.
Основним потенційним джерелом постачання є газове родовище Neptun Deep у Чорному морі, початок видобутку на якому очікується у 2027 році.
За оцінками оператора проєкту OMV Petrom, запаси родовища становлять приблизно 100 млрд кубометрів природного газу. Після виходу на повну потужність щорічний видобуток може досягти 8 млрд кубометрів, що дозволить майже подвоїти газовидобуток Румунії.
Раніше сторони обговорювали можливість щорічного постачання до Угорщини 1 млрд кубометрів румунського газу.
Такий обсяг потенційно міг би забезпечити приблизно 20–25% потреб країни в заміщенні російського імпорту. Остаточні умови та обсяги закупівель поки не визначені.
Угорщина орієнтується на повну відмову від російського газу до осені 2027 року відповідно до графіка Європейського Союзу.
Крім румунського напрямку, Будапешт розглядає можливості імпорту зрідженого природного газу через термінал у Хорватії, маршрути через Грецію та Азербайджан, а також використання газотранспортної інфраструктури Польщі й Литви.
Переорієнтація угорської енергетичної політики після зміни уряду може поступово скоротити присутність російського газу на ринку країни та зменшити залежність Будапешта від постачань із росії.
На тлі зростання державних запозичень, погіршення фінансового стану підприємств і проблем у промисловості потенційне скорочення енергетичного експорту створює для російської економіки додаткові довгострокові ризики.
