На початку цього місяця Китай під час незаявлених військових навчань відпрацьовував удари по містах Тайваню. Про це повідомив високопосадовець тайванської служби безпеки в матеріалі, опублікованому в п’ятницю, 13 листопада.
Агентство Reuters, посилаючись на цього посадовця, повідомило, що китайський підводний човен також запустив міжконтинентальну балістичну ракету з Жовтого моря в напрямку материкової частини Китаю.
«Це приховані навчання - і фактично приховане залякування», - заявив посадовець.
У регіоні зафіксували понад 100 китайських суденНа початку цього місяця генеральний секретар Ради національної безпеки Тайваню Джозеф Ву повідомив, що в західній частині Тихого океану діють понад 100 кораблів ВМС і суден берегової охорони Китаю.
У наступному повідомленні від 12 листопада Ву зазначив, що загальна кількість суден зменшилася. Водночас військово-морські угруповання Північного, Східного та Південного театрів воєнних дій Китаю продовжували діяти в регіоні разом із авіаносною ударною групою на чолі з авіаносцем «Ляонін».
За його словами, ці угруповання перебували у водах на схід від Філіппін,
тоді як китайська військова авіація продовжувала активні польоти поблизу Тайваню. Таким чином, військова присутність Китаю охоплювала значно ширшу акваторію, ніж безпосередньо прилеглі до острова води.
Окремо Міністерство оборони Тайваню повідомило, що протягом 24 годин до завершення 13 листопада поблизу острова було виявлено 30 китайських військових літаків, вісім кораблів ВМС і три інші офіційні судна Китаю.
У відомстві зазначили, що тайванські сили відстежували ситуацію та реагували на активність китайських підрозділів за допомогою авіації, військово-морських кораблів і берегових ракетних комплексів.
Тайвань попереджає про навчання, спрямовані на недопущення зовнішнього втручання10 листопада міністр оборони Тайваню Веллінгтон Ку заявив, що авіаносна група «Ляоніна» та інші китайські військово-морські угруповання проводять у західній частині Тихого океану навчання з відпрацювання операцій із «блокування доступу до певної території» (area denial).
Такі операції мають на меті запобігти проникненню зовнішніх сил у спірну територію або проведенню ними там військових дій.
У разі збройного протистояння навколо Тайваню це може ускладнити спроби США та їхніх союзників надати острову допомогу.
Ку зазначив, що Тайвань використовує розвідувальні можливості, засоби спостереження та збору інформації, а також обмінюється даними із союзниками, щоб відстежувати дії Китаю та реагувати на них.
Китайські ВМС оголосили про вихід авіаносця «Ляонін» у море ще 14 жовтня, назвавши його розгортання плановими навчаннями відповідно до річного графіка.
У повідомленні йшлося, що маневри мають підвищити боєготовність і не спрямовані проти жодної конкретної країни чи цілі. Водночас ця заява стосувалася саме розгортання авіаносця, а не ширшої військової активності, про яку згодом повідомили тайванські посадовці.
Сі Цзіньпін знову закликав до об’єднанняВійськова активність відбувається на тлі посилення політичного тиску Пекіна щодо майбутнього Тайваню.
У промові в четвер, 12 листопада, лідер Китаю Сі Цзіньпін закликав до мирного розвитку відносин між двома берегами Тайванської протоки та майбутнього об’єднання. Про це повідомило китайське державне інформаційне агентство «Сіньхуа».
«Повне возз’єднання нашої батьківщини має відбутися, і воно, без сумніву, відбудеться», - заявив Сі.
Виступаючи на заході з нагоди 160-ї річниці від дня народження революційного лідера Сунь Ятсена, політична сила якого згодом стала партією, що правила Тайванем, Сі назвав розв’язання тайванського питання історичною місією Комуністичної партії Китаю.
Він також категорично відкинув будь-яку можливість незалежності Тайваню.
Рада у справах материкового Китаю при уряді Тайваню відкинула запропоновану Пекіном модель «одна країна - дві системи», заявивши, що її запровадження означало б підпорядкування владі Комуністичної партії Китаю.
Пекін вважає демократично керований Тайвань своєю територією та ніколи не відмовлявся від застосування сили для встановлення контролю над островом. Уряд Тайваню відкидає територіальні претензії Китаю.
Саміт АТЕС може стати майданчиком для переговорів за участю ПутінаРегіональна напруженість зростає напередодні саміту лідерів Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), який, згідно з офіційним календарем організації, відбудеться 18-19 листопада в Шеньчжені.
Форум об’єднує 21 економіку-учасницю, серед яких Китай, США, Росія та Тайвань, що бере участь у заходах під назвою «Китайський Тайбей».
Очікується, що під час саміту Сі Цзіньпін зустрінеться з президентом США Дональдом Трампом. Водночас Вашингтон, Пекін і Москва обговорюють можливість проведення тристоронньої зустрічі лідерів.
Під час телефонної розмови 11 листопада державний секретар США Марко Рубіо та міністр закордонних справ Китаю Ван Ї обговорили питання дипломатії на найвищому рівні, зокрема можливість тристороннього саміту за участю Росії.
У повідомленні Державного департаменту США зазначалося, що співрозмовники обговорили майбутній візит Трампа до Китаю та важливість переговорів на рівні лідерів для досягнення миру й денуклеаризації.
Натомість у повідомленні китайської сторони про цю розмову наголошувалося на двосторонніх відносинах, стратегічній стабільності та врегулюванні розбіжностей. Можливу зустріч за участю Росії в ньому не згадували.
Раніше Пекін підтвердив контакти із Вашингтоном і Москвою щодо можливого саміту, однак не повідомив про узгоджений формат чи порядок денний зустрічі.
Згодом помічник президента Росії із зовнішньополітичних питань Юрій Ушаков заявив, що російський лідер Володимир Путін і Трамп планують продовжити обговорення війни Росії проти України під час саміту АТЕС. Можливість проведення тристоронньої зустрічі лідерів наразі залишається предметом обговорення.