За кордоном

Чехія готується до масштабного протесту проти скорочень фінансування громадських ЗМІ

15 лис•Deutsche Welle

Сотні тисяч людей мають вийти цими вихідними на вулиці Праги, щоб висловити протест проти спроб чеського уряду проштовхнути через парламент законопроєкт про реформу фінансування громадських ЗМІ, запропонованого урядом під час раптового нічного засідання в жовтні.

Правопопулістська коаліція на чолі з прем'єр-міністром Андреєм Бабішем прискорила перше з трьох читань законопроєкту, яке завершилося голосуванням за схвалення під ранок 24 жовтня.

Законопроєкт уже спровокував численні демонстрації та страйки по всій країні, але недільна акціа в парку Летна у Празі, ймовірно, стане найбільшою з низки протестів на сьогодні.

Що міститься в суперечливому законопроєкті щодо громадського мовлення?Згідно з пропозицією уряду модель обов'язкового ліцензійного збору, яка зараз фінансує Чеське телебачення (CT) і Чеське радіо (CRo), буде скасовано, а мовники отримуватимуть фінансування безпосередньо з державного бюджету.

Три партії коаліції - центристська ANO Бабіша, ультраправа SPD та радикально-консервативна "Мотористи", чиї виборці здебільшого менш заможні - наполягають, що ліцензійний збір є несправедливим податком.

Урядові партії стверджують, що нова схема, за якою фінансування CT і CRo скоротиться приблизно на 15 відсотків у перший рік, зробить обидва мовники ефективнішими. Вони також вказують, що кілька інших держав Європейського Союзу запровадили подібні зміни.

Які лунають заперечення щодо законопроєкту?Натомість критики гнівно відкидають такі пояснення дій уряду. Опозиційні партії, громадські й неурядові організації та міжнародні спостерігачі звинувачують уряд у спробі підірвати незалежність мовників, чиє критичне висвітлення дій влади давно дратує зокрема ANO та SPD.

Аналітики зазначають, що хоча моделі в інших країнах ЄС містять гарантії довгострокової фінансової стабільності та редакційної незалежності, чеська урядова пропозиція не пропонує ні того, ні іншого. CT і CRo застерегли, що передбачене законопроєктом скорочення бюджету означатиме скорочення програм і персоналу.

Коли текст запропонованого законопроєкту уперше опублікували влітку цього року, це ж одразу наразилося на протести. Вацлав Штетка з Європейської нової школи цифрових досліджень заявив DW, що такі "драматичні скорочення бюджету є актом культурного вандалізму".

Також лунали засудження обмеження парламентських дебатів на тлі прискорення розгляду законопроєкту.

"Конфронтаційний підхід, спроби обмежити парламентські дебати та риторика уряду щодо журналістів і критиків - усе це сприяло громадській реакції", - сказав DW Отто Ейбл, політолог Університету Масарика, розташованому в другому за кількістю населення місті Чехії Брно.

Що сталося після прискорення ухвалення законопроєкту?Реакція громадськості була негайною. Натовп розлючених страйкарів пікетував парламент усю ніч, поки уряд проштовхував перше читання законопроєкту. Відтоді в містах і містечках по всій країні відбулися численні мітинги. Багато з цих акцій протесту очолювали студенти, до них долучалися профспілки, церкви та представники освітніх і культурних установ.

А теле- й радіожурналісти обох мовників оголосили страйк на початку листопада, порушивши традицію щоденно випускати теле- та радіопрограми для своїх слухачів і глядачів. Недільний протест покликаний посилити тиск на уряд Бабіша. Він відбудеться за два дні до річниці початку "Оксамитової революції", яка призвела до повалення комунізму в тодішній Чехословаччині в 1989 році.

Громадська ініціатива "Мільйон моментів за демократію", яка організовує недільний мітинг, вже має досвід виведення на вулиці чеських міст сотень тисяч людей під час урядування Бабіша. Приміром, їй вдалося вивести близько 300 тисяч мітингарів під час першого терміну Бабіша на посаді прем'єр-міністра у 2019 році, а також понад 200 тисяч раніше цього року.

Чому така потужна реакція громадськості на дії уряду Бабіша?Раптова спроба уряду проштовхнути суперечливий законопроєкт пояснюється нетерплячкою виконати ключову обіцянку, яку оголосили перед виборами в жовтні 2025 року, а також давньою амбіцією прем'єра Бабіша, якому завадили в спробі забезпечити контроль над керівною радою CT під час його першого терміну влади у 2017-2021 роках.

Вацлав Штетка зазначає, що повторні атаки на громадські ЗМІ з боку чеських урядів минулого й сьогодення відображають особливу політичну культуру в посткомуністичних державах Європи. "Політична еліта ніколи не сприймала незалежність громадських ЗМІ", - стверджував він.

Однак у Чехії громадські мовники здобули особливий статус як наріжні камені демократії.

Цей статус сформувався під час так званої "кризи Чеського телебачення" 2000-2001 років, коли окупація студій CT співробітниками та масові протести змусили тодішній уряд відступити від спроби взяти їх під контроль. "Боротьба за медіа громадської служби стала символом захисту ліберально-демократичних цінностей та інституцій", - сказав Ейбл.

Як відреагував уряд?У міру зростання гніву з боку громадськості уряд намагався заспокоїти ситуацію. Бабіш заявив, що буде розроблено нову пропозицію, за якою фінансування громадських ЗМІ буде виведено з бюджету, а редакційна незалежність гарантована, і вона буде предметом повного та відкритого обговорення.

Проте критики залишаються незадоволеними, вказуючи на брак будь-яких деталей і той факт, що інші члени уряду, видається, сповнені рішучості дотримуватися обраного курсу.

Ініціатива "Мільйон моментів за демократію" наполягає, що тиск має тривати. "Слова нічого не варті", - заявили представники цієї ініціативи. - Поки люди виступають за незалежні ЗМІ, уряд і надалі діє так, ніби країна належить йому".

Які потенційні ризики для уряду?

Ознак того, що опозиція відступить, майже немає, тож уряд стоїть перед вибором. З одного боку, в нього є парламентська більшість, необхідна для проштовхування законопроєкту та подолання будь-яких імовірних вето верхньої палати Сенату та президента Петра Павела.

Але це може дорого коштувати. Як засвідчили опитування, політична підтримка уряду ослабла і може ще зменшитися, якщо протести зростуть або їх підживить невдоволення вартістю життя та житла, як це нещодавно сталося зі студентськими протестами у Франції та інших європейських країнах.

"Справжній ризик для уряду полягає в тому, що медійне питання стане громовідводом для ширшого невдоволення", - сказав Мартін Вокалек з празького Інституту європейської політики EUROPEUM.

Чи є ризик насильницького протистояння?Бабіш усвідомлює загрозу. Прем'єр оголосив, що не відвідає святкування річниці "Оксамитової революції" 17 листопада, які мають величезне символічне значення, в надії, що його відсутність може "розрядити напружену ситуацію".

Проте мало кого непокоїть те, що чеські протести можуть перерости в насильство. Аналітики зазначають, що гнів у Чехії залишається щільно зосередженим на пропозиції щодо громадських ЗМІ й продовжує виражатися подібно до сейсмічних подій сучасної історії країни.

"Я б не очікував повторення французького сценарію", - сказав Вокалек у розмові з DW, зазначаючи, що та сама "велика, мирна та громадянська чеська культура протесту", яка дала назву Оксамитовій революції та Оксамитовому розлученню зі Словаччиною 1993 року, й досі сильна.

реформа, рада, Посад, курс, Культура

Читайте ще