За кордоном

Сі Цзіньпін побоюється переговорів із Трампом і путіним щодо ядерної зброї — Reuters

15 лис•NewFormat

Про це повідомляє Reuters.

Зустріч трьох лідерів очікується 19 листопада в китайському Шеньчжені на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС). Водночас, за даними джерел агентства, переговори щодо формату та порядку денного тривають. Шансів на досягнення масштабних домовленостей небагато.

Різні цілі Трампа, путіна та Сі Цзіньпіна

Як зазначає Reuters, кожен із трьох лідерів має власні інтереси.

путін розглядає зустріч як можливість домогтися домовленостей про завершення війни проти України на умовах Москви. Трамп, своєю чергою, прагне використати переговори для просування ідеї тристоронньої угоди щодо контролю над ядерними озброєннями.

Для Сі Цзіньпіна така зустріч може стати непередбачуваною подією з потенційно серйозними наслідками. Китайський лідер віддає перевагу ретельно підготовленим дипломатичним заходам, тоді як імпровізаційний стиль Трампа створює додаткову невизначеність.

Особливе занепокоєння Пекіна викликає перспектива переговорів про ядерне роззброєння за участю США, Росії та Китаю. Китай має значно менший ядерний арсенал порівняно з двома іншими державами й не хоче опинитися в ситуації,

коли на нього поширюватимуться аналогічні обмеження.

«Китайці не хочуть вести переговори щодо контролю над озброєнням із США. І вже точно вони не хочуть цього робити зі США та Росією», — заявив Едгард Каган, колишній чиновник адміністрації Джо Байдена з питань Східної Азії.

Чи стане зустріч новою Ялтинською конференцією

Можливі переговори вже викликали порівняння з Ялтинською конференцією 1945 року, на якій лідери США, Великої Британії та СРСР визначали основи післявоєнного світового порядку.

У Росії прихильники націоналістичних поглядів сприймають сам факт такої зустрічі як символічне повернення Москви до статусу однієї з провідних світових держав нарівні зі США та Китаєм.

Водночас перспектива переговорів трьох лідерів без участі інших країн викликає занепокоєння від Києва до Токіо. Зокрема, існують побоювання, що великі держави можуть обговорювати питання міжнародної безпеки та сфери впливу без урахування інтересів менших країн.

Для Китаю ситуація має додатковий символічний вимір: у 1945 році його не запросили до Ялтинської конференції, а нині Пекін намагається позиціонувати себе як захисника інтересів держав,

які не належать до провідних світових центрів сили.

Пекін не хоче обговорювати війну проти України

Попри зближення Москви та Пекіна, їхні підходи до майбутньої зустрічі відрізняються. Росія прагнула включити війну проти України до порядку денного, однак Китай, за даними джерел Reuters, чинив опір такій пропозиції.

У Білому домі також дали зрозуміти, що тристороння зустріч навряд чи стане майданчиком для обговорення війни в Україні. Натомість Дональд Трамп планує порушити питання ядерного роззброєння та війни в Ірані.

Американські посадовці не очікують, що переговори одразу приведуть до конкретної угоди. Їх розглядають радше як початок діалогу між трьома ядерними державами.

Таким чином, майбутня зустріч може мати передусім символічне значення. Водночас для України особливо важливо, щоб питання її майбутнього не стало предметом домовленостей великих держав без участі Києва.

арсенал, Джерело

Читайте ще