В Індонезії, яка займає п'яте місце в світі за обсягом виробництва тютюну, до його збирання та обробки активно залучають дітей. Це стало повсюдною повсякденною практикою, хоча суперечить індонезійському законодавству і завдає серйозної шкоди дитячому здоров'ю, пише британська газета The Guardian у своєму репортажі з індонезійського острова Ломбок.. НВ пропонує повний переклад цієї публікації.
Небезпечний врожай
Ще дівчинкою Жулепінг Путрі любила гратися і навіть деколи подрімати серед свіжого тютюнового листя, складеного навколо її будинку на індонезійському острові Ломбок.
Її мати, Нурул Худа, у той час жодною мірою не була цим стурбована. Їй самій подобалося бачити купи листя тютюну – нагадування про рясний, прибутковий врожай.
З трьох років Жулепінг – або Епінг, як її називають коротко – допомагала свої батькам у полі, висаджуючи маленькі паростки тютюну сорту Вірджинія, змішуючи добрива і поливаючи рослини.
Після сушіння тютюн, вирощений рядовими фермерами Белека, продають посередникам, які тоннами транспортують його на один з декількох складів на острові Ломбок.
В основному він продається на склад, контрольований індонезійською тютюновою компанією Djarum.
Один з посередників повідомив The Guardian на умовах анонімності, що компанія не знає про залучення дітей у виробництво, проте визнав, що ніхто не задає зайвих запитань на цю тему.
Компанія Djarum відмовилася відповідати на запитання про використання дитячої праці.
П'ять великих транснаціональних тютюнових компаній заявили, що дитяча праця є неприйнятною і що вони докладають великих зусиль, щоб покласти край подібній практиці у своєму ланцюжку поставок. Вони відзначають, що заохочують фермерів вирощувати також інші культури, але додають, що тютюн приносить господарствам найвищий дохід.
Ніхто зі співрозмовників The Guardian в Белеке [місцевих жителів] не бачить проблеми в тому, що діти працюють в тютюновій промисловості.
Один з місцевих хлопчиків-підлітків, 13-річний Ресту, ілюструє, наскільки лояльно ставляться до тютюну в селі.
"Всі мої вчителі курять, – відповідає він на запитання про те, що дізнався про куріння в школі. – Навіть мій директор курить біля нас у школі".
Батьки 14-річної Епінг не знають, що думати через її повторювані випадки нездужання за відсутності діагнозу. Вони стверджують, що попросили її припинити працювати під час збору врожаю.
"Іноді я прошу її не працювати, але вона справляється [з прибиранням тютюну] так швидко, що я радію цьому", – говорить її мати Нурул Худа. "А іноді вона просто пропадає, – додає мати дівчини, знизуючи плечима. – Але завжди повертається з грошима".
