— Наскільки білоруси готові до того, що президентом у них може стати жінка? — Президентські вибори в Білорусі асоціюються з досить сильними репресіями проти тих, хто виступає проти нинішньої влади. Як ви знаєте, Лукашенко у нас беззмінний президент, іншого у нас не було. Особливо ситуація загострилася після 2010 року. Але знову ж таки потрібно звернути увагу на те, що кожен президентський цикл, наприклад, з 2015 року, відрізняється тим, що інтрига цих президентських кампаній — це жінки. У 2014 році була Тетяна Короткевич, яку опозиція висунула єдиним кандидатом. Вона пішла в народ, була нікому не відома, але саме тому, що стала розмовляти з людьми, вона дуже і дуже швидко зібрала досить сильну популярність. У 2020 році ми бачимо, що зареєстрували вже двох жінок — це Світлана Тіхановська, дружина затриманого блогера, і Анна Канопацька, екс-депутатка. З чим виступає Світлана Тіхановська? Вона каже, що вона домогосподарка, на вибори пішла виключно з любові до чоловіка, і закликає білорусів відновити справедливість. Читайте також:
Найбільша інтрига. Чи можуть вибори у Білорусі закінчитися створенням СРСР 2.
0 — пояснює журналіст-розслідувач Навколо цієї ідеї об'єдналися три штаби чоловіків, яких влада якось несправедливо позбавила можливості брати участь в цих виборах. Маси об'єднуються, вони приходять підтримати Світлану саме як жертву існуючого режиму. Я моніторю наші ЗМІ і найпопулярніший заголовок — це «Троє жінок проти Лукашенка», «Троє жінок проти диктатури», «Один день з трініті: кандидатка в президенти від опозиції зі своїми соратниками». Світлана говорить про те, що вона — тимчасовий кандидат. Три штаби об'єдналися навколо п’яти принципів, і ці принципи — не порядок денний і не традиційна програма, з якою, як правило, йдуть політики і пропонують якісь зміни. Тут є п’ять принципів, і вони всі базуються на тому, що необхідно провести ці вибори законно, прозоро і так, як вони повинні були бути проведені. Головний принцип — щоб люди не ходили на дострокові голосування, а прийшли і проголосували, наприклад, за Світлану або за когось з альтернативних кандидатів 9 серпня. Також вони ставлять своїм обов’язковим завданням звільнити всіх економічних або політичних в’язнів,
які вже затримані для того, щоб далі забезпечити чесні вибори. Далі вони гарантують, що якщо Світлана переможе, вони за півроку запустять процес ще одних виборів, справедливих. І плюс ще два пункти, які пов’язані з тим, що вони закликають громадян бути спостерігачами безпосередньо в період голосування, 9 серпня. І головна агітація населення — це «Захисти свій голос», не дозволь владі зробити якийсь підроблення, тому дуже важливо прийти і проголосувати. Люди, які за Світлану, навіть не розглядають її як суб'єкт політики і, як вона сама каже, вона — тимчасовий кандидат. — Як ця історія з тим, що опонентки Лукашенка зараз — жінки, може вплинути на ставлення до гендерних питань у Білорусі? Чи можна говорити про те, що така представленість жінок у політиці допоможе в боротьбі за права жінок? — Мені все-таки здається, що тут є кілька аспектів. По-перше, з одного боку, у цих жінок немає ніякого гендерного порядку денного, вони всі за чоловіків, тому що всі чоловіки, яких вони представляють, в цьому випадку затримані. І вони всі про це й говорять, вони вийшли відновити справедливість.
З іншого боку, як вони безпосередньо об'єдналися? Навколо чого вони об'єдналися? І це, на мій погляд, найцікавіше. 16 липня було офіційно оголошено, що штаби об'єднуються навколо Світлани Тіхановської. Чому вони об'єдналися? Тому що Вероніка Цепкало сказала, що «ми з чоловіком прийняли це рішення, тому що, ми вважаємо, що влада поводиться вкрай огидно, і я вирішила як дружина проявити солідарність зі Світланою, тому що я бачу, що влада боїться жінок, і ми як матері, жінки і постраждалі від цієї влади повинні об'єднатися». Читайте також:
Без права на провал. Інтерв'ю з екскандидатом у президенти Білорусі Валерієм Цепкало — про Лукашенка, вибори і Крим Марія Колесникова, представник зі штабу екс-банкіра Бабарико, який зараз затриманий, сама ініціювала це об'єднання, грунтуючись на тому, що «ми повинні довести цю кампанію до кінця, не дивлячись на всі затримання, і сприяти зміні режиму». Тому вони домовилися за 15 хвилин. Вони постійно про це розповідають, що три жінки, на відміну від інших лідерів опозиційних думок, змогли об'єднатися за 15 хвилин навколо цього порядку денного.
Тут дуже вражає те, що вони постійно говорять про те, що вони бойові подруги, що вони проявили жіночу солідарність. Тобто це все слова з феміністичної риторики, з гендерної зокрема. Але знову ж таки в традиційному сенсі потрібно розуміти, що Лукашенко, тобто нинішня влада, показує дуже високі індекси гендерної рівності. У нас 40% жінок на рівні рішення, тобто в палаті представників. Але це все формальні ознаки, тому що всі ці жінки, які там сидять, вони не самостійні депутати, вони представники нинішньої влади. Тобто там немає нікого з незалежних депутатів. І в цьому сенсі союз цих трьох жінок — так, без порядку денного, так, вимушений, так, вони всі транслюють дуже консервативну риторику, що «ми за наших чоловіків, самі ми не політики». Аж до того, що Світлана Тіхановська постійно говорить, що вона хоче смажити котлети, хоче повернутися на кухню, любить своїх дітей, не хоче займатися політикою. Проте навколо такої моделі жіночого лідерства готове об'єднатися досить консервативне суспільство, яке в той же час проти нинішньої влади. Безумовно, все це,
сама жіноча солідарність, вона дуже симпатична. Інше питання, що це не реальна політика, це не суб'єкт політики, який насправді прийшов з якоюсь дуже зрозумілою програмою, поміняти країну. — У разі перемоги вони хочуть провести повторні вибори, щоб виграли ті, хто зараз перебуває в СІЗО. — Так. І найсумніше, що, вони хочуть оголосити вибори, щоб «прийшли гідні чоловіки». Вони не говорять «гідні кандидати». — Чи відчувається в Білорусі, що консервативна більшість все ж за так звану «стабільність»? У вас є якісь відчуття або припущення, статистика, як можуть проголосувати? Чи є взагалі шанси, що білоруси можуть проголосувати проти Лукашенка? — Зараз насправді цей феномен з величезною кількістю людей, які виходять і виявляють своє невдоволення, він пов’язаний, по-перше, з повною нездатністю влади в ситуації коронавірусу впоратися з тим, що відбувається. Читайте також: Сергій Гайдай Термін придатності президента Тому що зараз дуже сильно деформується ринок праці. І, напевно, все-таки люди, які виходять, вони раптом зрозуміли,
що навіть державна робота, яка займає величезний сектор економіки, теж не гарантує якоїсь стабільної зайнятості. Тому що на тлі коронавірусу у нас навіть держслужбовців зараз перевели на неповну зайнятість. І люди раптом відчули, що щось не т. е. Здається, що це збіг декількох факторів, коли з одного боку, держструктури показали свою повну неспроможність в підтримці людей в ситуації коронавірусу, з іншого боку, дуже інтенсивні зміни на ринку праці, і люди хочуть вже якихось виразних змін, тому що влада в цьому сенсі поводиться вкрай неприпустимо. Тобто, як ви знаєте, у нас «коронавірусу немає», у нас президент сказав, що це все десь там істерія, а у нас медицина попереду планети всієї, і смертність дуже низька. Хоча статистика щодо захворюваності у нас найвища серед країн Східного партнерства. Підписуйтесь на подкасти Радіо НВ на Soundcloud, Apple Podcasts, Google Podcasts і на платформі MEGOGO.
